«Подарунки» від чиновників все сиплються на голови українців, у тому числі і киян. Йдеться про хоч і прогнозоване, але від того не менш «вражаюче» здорожчання комунальних послуг. Естафету зростання цін на блага цивілізації розпочало ПАТ «Київгаз». З 1 травня збільшивши вартість блакитного палива для населення. Далі — одне за одним пішли повідомлення про заплановане подорожчання електрики, послуг холодного водопостачання та водовідведення... Та справжнім ударом під дих стала новина про зростання майже на 70% цін на централізоване опалення та гаряче водопостачання. У повному комплекті нові тарифи запрацюють уже з липня, перші «покращені» квитанції на оплату «комуналки» кияни отримають у серпні. Скільки коштуватимуть блага цивілізації після перегляду цін — рахуємо разом.

За травень киянка Тетяна Осадчук, власниця двокімнатної квартири у житловому масиві столиці, за комірне віддала понад 500 гривень. «І це при тому, що наша родина майже приклад для наслідування у плані економії: у нас є лічильники води, а від гарячої ми взагалі відмовились, встановивши бойлер. Усі лампочки енергоощадні», — каже Тетяна. Після зростання цін тільки за опалення квартири доведеться платити на понад 300 гривень більше. На півсотню дорожче коштуватимуть і решта благ — холодна вода, електрика та газ.

Ще в гіршій ситуації опиняться ті, хто не має лічильників води. Їм виставлятимуть оплату за розрахованими за складною формулою нормами: 5,5 куб. м гарячої води та 3,5 куб. м холодної, які ще у травні коштували у межах 70 гривень на особу, після зростання цін перетнуть межу у 120 гривень. Сюди ж дорахуйте зростання вартості централізованого опалення. За відсутності будинкового лічильника тепла замість 2,91 грн. з метра квадратного площі квартири вже у жовтні правитиметься по 9,22 грн. за квадратний метр.

У своїй постанові про перегляд тарифів на централізоване теплопостачання Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, затвердила: для мешканців будинків, які обслуговує «Київенерго», за наявності будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії тариф встановлений на рівні 375,30 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), за відсутності будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії — 9,22 грн. за 1 кв. м за місяць протягом опалювального періоду. При цьому наголошуючи, що цей тариф є сезонним. У прес-службі Нацкомпослуг нас запевнили: це означає, що віднині рядок «за централізоване теплопостачання» з’являтиметься у квитанціях тільки із середини жовтня до середини квітня. Надалі, мовляв, плата за опалення не братиметься. 

Та хоч би як було вирішено брати оплату за опалення — анонсоване збільшення тарифів призведе до зростання соціальної напруги в країні. І навіть не стільки через значне здорожчання послуг. Понад це, киян обурює те, що знову платити їх змушують за тарифами, які не пройшли публічного обговорення. Крім того, не створено і умов для того, щоб громадяни могли впливати на вартість комунальних послуг власною економією. «Що мене обурює — так це те, що я заручник обставин. Мені кажуть: зростають тарифи. Я розумію: щоб не йти із простягнутою рукою по субсидії до влади — буду, образно кажучи, тугіше закручувати свої крани і тим самим економити свої гроші. Але як я можу вплинути на найзатратнішу статтю «комуналки» — опалення? Лічильник нам, попри всі наші звернення, так і не спромоглися поставити на будинок. Узимку, коли на вулиці тепло, — батареї гріють так, що доводиться їх покривалами обгортати, аби паркет не зіпсувався. І знову ж таки — влаштовувати провітрювання. І це при тому, що за старими цінами опалювальний сезон мені обходився у дві тисячі гривень. Скільки сот із них вилетіли з протягом у вікно? Тепер розмова йтиме про ще більші суми. Адже система не змінюється», — жаліється Тетяна Осадчук.

Ціни ще можуть переглянути

Розділяє занепокоєння киянки і колишній міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко. «Влада абсолютно не подбала про українців. І взагалі, коли ми говоримо про це підвищення тарифів, у мене, як у фахівця, лишається купа питань стосовно їх обґрунтованості. Більше того, у мене є переконаність в необґрунтованості комунальних тарифів, передусім на електроенергію та на газ. Щодо лічильніків, то ще в 2007 році за кошти бюджету було закуплено дві тисячі будинкових приладів обліку тепла. Але вони згинули десь на складах», — каже пан Кучеренко.

Експерт зізнається: у встановленні приладів обліку тепла передусім не зацікавлені самі монополісти. А завдання влади — правильно «мотивувати» їх до цього, приміром, прописавши це вимогою у ліцензійних умовах. 

Правила гри зміняться — обіцяє голова Постійної комісії Київської міської ради з питань ЖКГ та паливно-енергетичного комплексу Олександр Клюс. Більше того, переконує депутат міськради, затверджені нові тарифи на опалення ще можуть змінитися».

Крім того, нова міська рада планує скасувати і норми споживання, щоб надалі оплата здійснювалась тільки по факту. Обіцяють розібратися і з тим, як так трапляється, що оплата за так званими нормами споживання в середньому на 25—30% перевищує оплату за лічильниками. «Попитаємо, чому «Київенерго» не ставить прилади обліку. Зрозуміло, що бій буде не на життя, бо  йдеться про мільярди. Всі ці питання розглядатимуться на засідання нашої комісії. Ми запросили Антимонопольний комітет, НКРЕ. Разом все розберемо. Бо ж люди повинні платити тільки за ті послуги, які отримали. Проведемо експертизу, а потім наші розрахунки передамо у відповідні органи», — каже Олександр Клюс.

Та зростуть тарифи не лише в Києві. За прогнозними підрахунками Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, в середньому по Україні вартість житлово-комунальних послуг при проживанні середньостатистичної сім’ї в однокімнатній квартирі становитиме 365 гривень (зростання 67 грн.), у двокімнатній — 718 грн. (на 133 грн. більше), у трикімнатній — 941 грн. (на 175 грн. більше). Чиновники переконують: піднімати тарифи змушені. Причина давно відома всім: середній рівень відшкодування фактичної собівартості житлово-комунальних послуг тарифами становить лише 78%. А тому зростання — це лише приведення цін до економічно обґрунтованого рівня. Усі, хто того потребуватиме, отримають державну підтримку. Неурядові ж експерти, хоча і погоджуються, що переглядати тарифи таки потрібно, до поняття «економічно-обґрунтований» мають свої запитання. Іронізують: був би гарний економіст і мотивація, обґрунтувати можна будь-який тариф. Тому і вимагають надалі проводити публічні обговорення всіх тарифів із залученням експертів та фахівців галузі. Бо ж якщо реформу не зроблять чиновники, її організують споживачі, або влаштовуючи масові акції протесту, або ж мовчки припинивши оплачувати  непомірні комунальні послуги.

ЦИФРА

В Україні 107 тисяч житлових будинків із централізованим опаленням. Із них приладами обліку теплової енергії обладнано лише 37%. У Мінрегіонбуді поставили мету — до кінця року цей показник збільшити до щонайменше 45%. Це, мовляв, є вимогою Міжнародного валютного фонду.