Заяви представників уряду про ледь не ідеальне постачання усього необхідного з продовольства, ліків та військового спорядження у зону антитерористичної операції, м’яко кажучи, не завжди відповідають дійсності. Про це заявили волонтери та координатори медичної служби Штабу національного спротиву.
— Наша організація реагує значно швидше на потреби військових про постачання, аніж державна машина. Мало того, що абсолютно не скоординована робота лікарень та польових госпіталів, то в останніх ще й закінчується інфузійний розчин, — повідомила начальник фармацевтичної служби ШНС Наталя Шолойко.
Головна лікарня міста Ізюм, куди перевозять більшість поранених, майже використала річний ресурс державного фінансування, і нині перебуває ледь не на повному забезпеченні волонтерської служби. Проте і туди, і безпосередньо в гарячі точки волонтери можуть доставити далеко не все. Так, наприклад, знеболювальні препарати, які містять наркотичні речовини, за законом мають право поставляти лише держструктури. Бракує також антигістамінних засобів, препаратів від застуди та грибка (повний перелік ліків — на сайті Медслужби Майдану).
— Навіть форма, яка надходить до бійців від підприємства, що перемогло за тендером, розходиться по всіх швах. Моя особисто не витримала і двох одягань, — каже координатор Медичної служби ШНС Юлія Вотчер.
За словами волонтера Лесі Борсук, яка опікується забезпеченням військових, днями вони ледве «відвоювали» загін молодих хлопців із шестисот осіб, яких без необхідного спорядження мали відправити в зону АТО. «Їм сказали, що немає нічого. Мовляв, купуйте все самі. Все! Від одягу та білизни до зброї та бронежилетів», — заявила волонтер. Проте сьогодні загін має таки виїхати на схід. За такий короткий термін волонтери не встигли зібрати все необхідне... Всім, хто може допомогти, Леся просить звертатися за телефоном (066)-176-62-22.
Нашим військовим украй необхідна моральна підтримка. Особливо тим, хто три місяці без ротації. Останнім часом дуже погіршився їх психологічний стан, кажуть волонтери. І закликають відправляти у зону бойових дій дитячі малюнки, листи тощо, аби підтримати бойовий дух бійців.