Як уже повідомляла наша газета, в селі Георгіївка Лутугинського району під час прокладання водопроводу знайшли склеп с труною людини, яка добре збереглась. Навіть сива борода була, немов жива. Але щойно труну відкрили, знайдене тіло військового перетворилося на прах. Історична знахідка стала обростати різними чутками. Зокрема, вже говорять, що останки офіцера, які датуються ХVІІ—ХІХ століттям, викрали.

Фахівці спростовують ці чутки і акцентують увагу на грубому порушенні чинного законодавства «Про охорону культурної спадщини». Його порушили вже тієї хвилини, коли механізатор, який виконував земляні роботи, взявся самотужки дослідити склеп. Лише після того, як про знахідку повідомили працівників Луганського краєзнавчого музею та духовенство, на місці поховання виставили міліцейську охорону. Оперуповноваженому Андрію Гужвенку навіть довелося провести серед населення роботу, щоб люди повернули те, що встигли розтягнути по домівках. Водночас управління культури і туризму облдержадміністрації провело необхідні консультації з Державною службою з питань національної культурної спадщини України та Інститутом археології НАН України. Об’єкт визнали пам’яткою культурної спадщини місцевого значення, що має історичну та наукову цінність і потребує ретельного дослідження. Деякі вилучені з поховання речі передадуть музеям області. До речі, раніше подібні об’єкти, знайдені на території області, не фіксувались, отже, науковим дослідженням їх ніхто не переймався.

За погодженням з селищною радою труну з прахом тимчасово помістили у Георгіївці, де створили умови, близькі до попереднього мікроклімату, а потім її перевезли до науково-дослідної лабораторії Донбаського відділу Східноукраїнської філії Інституту археології НАН України в місті Алчевську для проведення комплексних науково-дослідницьких робіт. До них залучать і експертів та реставраторів Харківського держуніверситету.

За попередніми даними, поховання може бути пов’язане з родиною Шевичів. Це — засновник Георгіївки. Як свідчить історія, Катерина ІІ дарувала рантову дачу сербському генерал-майору Івану Шевичу за те, що він перейшов на службу до російської армії. У генерала було двоє синів — Іван та Петро — і онук від старшого сина Георгій. На честь онука і назвав генерал даровані йому царицею землі. Вчителька Георгіївської школи Тетяна Гук, яка добре знає історію рідного краю, припускає, що у склепі в багато інкрустованій труні і похований саме Георгій Шевич. А місцевий священик отець Валерій має свою версію стосовно місця поховання. Колись, до революції 1917 року, тут стояв храм, який будували Шевичі. У 30-ті роки його зруйнували, а труну полковника, що в ньому покоїлась, найімовірніше, перенесли в інше місце. Через покоління про нього забули.

Попереднє дослідження труни показує, що деяких речей з неї все-таки не вистачає. Досі, наприклад, не знайдено погони полковника, інші предмети, які мешканці встигли забрати на згадку ще до того, як знахідку взяли під охорону. Повертати назад не поспішають, незважаючи на попередження про відповідальність перед законом. Після того, як дослідження закінчать, прах полковника перепоховають на визначеному тутешньою громадою місці.

Луганська область.