Степан Рудницький повернувся на Батьківщину
На будинку на бульварі Т. Шевченка, 2, у Тернополі з’явилася стела з барельєфом видатного ученого-географа академіка Степана Рудницького.
Він мешкав тут у 1879—1891 роках. Коріння його родоводу на Тернопільщині, затим шляхи пролягли до Львова, Відня, Берліна, Праги. Уже відомим ученим він повернувся в Україну, жив у Харкові, Києві. Закінчилось його життя, як і багатьох представників української інтелігенції, трагічно: 1937-го вченого розстріляли в урочищі Сандормох у Карелії.
Степан Рудницький вважається основоположником національної наукової географічної школи. Він першим визначив справжні кордони України. Його багата наукова спадщина стала доступною нам завдяки невтомній пошуковій праці професора Пряшівського університету (Словаччина), українця за походженням Миколи Мушинки. Він створив фонд відродження пам’яті Степана Рудницького, зібрав його архів. До Тернополя пан професор привіз 50 листів Степана Рудницького, а також дубовий стіл, за яким працювали батько і син Рудницькі. З нагоди 130-річчя від дня народження академіка академій багатьох європейських держав 2007-й рік на Тернопільщині оголошено роком Степана Рудницького.
Любов ЛЕВИЦЬКА.
Тернопільська область.
Годиннику — 500 років
У Німеччині виявлено унікальний, перший у світі кишеньковий годинник, виготовлений середньовічним майстром ще у XVІ столітті.
А починалася ця історія зовсім у стилі андерсенівських казок. Одного разу, а точніше — 2002 року, в Лондоні учень годинникаря придбав за копійки на блошиному ринку скриньку зі старими інструментами. Коли вдома він її відкрив, то серед іншого залізяччя побачив годинниковий механізм у круглому, наче яблуко, металевому корпусі.
Молодому чоловіку вдалося вдихнути життя у цей годинник, і він став знову відбивати хвилини та години. Проте незабаром новий господар продав годинника колекціонеру, котрий дуже зацікавився походженням цього досить древнього механізму, батьківщиною якого, як він вважав, була Німеччина.
Колекціонер передав годинник на ретельну перевірку відомому експерту з Нюрнберга Людвігові Енгельгардту. З допомогою рентгенівського аналізу було встановлено, що механізм виготовлено із криці XІV століття. А ще одна експертиза підтвердила, що позолота та залишки срібла в оздобленні годинника теж мають півтисячолітню історію.
І тоді головний експерт зробив сміливий висновок: цей годинник створив нюрнберзький майстер середньовіччя Петер Хенляйн. Про це свідчили і літери ПХН: Петер Хенляйн, Нюрнберг, 1505 рік. Це був перший у світі кишеньковий годинник.
Крім того, знайдений механізм порівняли із двома іншими старовинними годинниками роботи німецького майстра, що зберігаються у Німецькому національному музеї та в одному із музеїв Бостона (США). Вони виявилися цілком ідентичними. Ось тому і зроблено остаточний висновок: кишеньковому годиннику у вигляді яблука рівно 500 років і зробив його теж нюрнберзький майстер Петер Хенляйн.
До речі, саме цьому майстрові, Петеру Хенляйну, в Нюрнберзі, який у середні віки вважали світовим центром з виготовлення годинників, встановлено пам’ятник.
Неля ГЛУЗОВА.
Мюнхен.
