Люди погрожують: «Тепер поженемо худобу до... адміністрації»
У селі Гавришівка під Вінницею у громади тишком-нишком забрали 34-гектарне пасовище. На ньому вже з’явилися таблички: «Продам землю». Нові власники правлять за гектар 15 тисяч доларів. «Де нам тепер худобу пасти? — запитували на стихійному мітингу селяни. — Поженемо до адміністрації, нехай покажуть...»
Обурені селяни, які зібралися в центрі села, вимагали повернути відібране у них пасовище. Щоправда, на частині площі хтось вже посадив сад, огородив територію. Восени спробував розорювати пасовище далі. Але люди не дали це зробити і прогнали геть тракториста. Навесні чекають нових скандалів.
— Сімнадцять чужих людей, які не мають жодного стосунку до нашого села, отримали приблизно по два гектари кожен на сільському пасовищі, — каже місцева жителька Лариса Мацюк. — Якби частину землі виділили учасникам АТО чи сім’ям загиблих на Донбасі, це ще можна було б зрозуміти. Але ж отримали її ті, хто ближче до начальства, в цьому можна не сумніватися. Та ще й безплатно. А ми живемо з того, що продаємо молоко. Роботи в селі нема. Тепер де корів пасти? За що сім’ї годувати?
Скасуйте протиправні накази!
Як пояснили учасники мітингу, зі своєю проблемою вони куди тільки не зверталися — до управління Держземагентства, обласної і районної прокуратури, Вінницької райдержадміністрації і райради, облдержадміністрації, народного депутата України Олексія Порошенка. Але нічого це не дало. Пасовище залишається у чужих руках.
Ще раз просять керівника області Анатолія Олійника допомогти відновити справедливість — повернути забране пасовище у комунальну власність громади. Скасувати своїми повноваженнями протиправні, як вони вважають, накази обласного управління Держземагентства. Якщо це не в компетенції Анатолія Олійника, залучити до вирішення питання прокуратуру, Держземагентство України.
— Нам кажуть, ідіть до суду, — ділиться думками Ніна Бакуліт. — Знають, що в суди можна ходити до кінця життя і нічого не добитися. Нехай спочатку покарають тих, хто допустив обман людей. Без хитрих чиновників наша земля не опинилася б у руках тих, хто живе на асфальті, і навіть не знає, скільки у корови дійок. Зате добре знає, як можна нагріти руки і набити кишені. Ми тут двадцять років пасли худобу, а тепер у нас усе забрали.
Голова села Олександр Бахнівський, до якого земляки пред’явили претензії, що не обстояв пасовище, у телефонній розмові з кореспондентом «Голосу України» уточнив, що тоді йшлося тільки про десять гектарів. На решту площі, за його словами, він нічого не підписував. Яким чином оформляли іншу частину пасовища, не знає.
За гектар правлять 15 тисяч доларів
Коли на пасовищі з’явилися таблички з написом «Продам землю», селяни зателефонували за вказаним номером. З’ясували, що продавець просить за гектар 15 тисяч доларів.
— Мій батько загинув на фронті з фашистами, — каже один з місцевих чоловіків пан Тадеуш. — Онук зараз воює в АТО. От я тепер думаю, за кого на Донбасі гинуть хлопці? Кого вони захищають? Цих чинуш, які дурять нас? Тих, хто хоче за наш рахунок ще більше набити свої кишені?
Ще два хлопці з Гавришівки, матері яких так само добиваються повернення пасовища, теж із зброєю в руках захищають державу від бойовиків на сході.
На підтвердження того, що пасовище повинно належати громаді, селяни кажуть, що під час розпаювання землі з кожного пайовика було знято по 10—15 соток під випасання худоби. Крім того, власники корів за свої кошти обробляли ділянки для випасу — орали, підсівали, удобрювали.
— Хитре земівське начальство каже, що ми запізнилися з подачею документів, це неправда, бо ми зверталися ще у грудні 2013 року, — розповідає одна з учасниць мітингу. — А землю нашу почали роздавати у 2014 році.
Прикладом зневажливого ставлення до селян Гавришівки є лист, що надійшов з обласного Держземагентства на адресу сільського голови. Отримали його вже після того, як дізналися, що пасовище — у приватних руках невідомих їм людей. Цитуємо: «...на території Гавришівської сільської ради гостро стоїть питання створення громадського пасовища... Вирішення питання повернення земельних ділянок, що нині передані у приватну власність, можливо тільки за згодою їх власників або в судовому порядку». Тобто чиновники добре були обізнані із ситуацією. Незважаючи на це, діюче пасовище роздали у приватну власність.
Чи реально громаді повернути втрачене?
Нині начальник управління Держземагентства Олексій Коник, а також його перший заступник і заступник тимчасово, на два місяці, відсторонені від своїх обов’язків, тому отримати їхні коментарі немає можливості. Кореспондент «Голосу України» звернувся до в. о. начальника головного управління Тетяни Медвецької, чи реально селянам Гавришівки повернути землю?
— Зробити це можливо тільки через суд, — пояснює Тетяна Вікторівна. — Скасовувати треба не тільки накази управління, а й свідоцтва на право власності. Судова інстанція наділена правом повернути землю у державну власність. Управління не наділено такими повноваженнями.
Так само у Гавришівці нема вільних ділянок землі, де можна б створити нове пасовище. Це пояснив сільський голова пан Бахнівський. Поки що худобу випасатимуть на ділянці, яку згідно з планом відведено під кладовище. Є ще ділянка уздовж дороги, що веде у напрямку аеропорту. «Для сільської череди, що налічує понад сто корів, це мало», — говорять обурені люди. Мають намір добиватися свого. Кажуть, діятимуть, як ті, хто стояв на Майдані. Є на кого рівнятися. «Перемогли Януковича, тепер перемагатимемо його прихвоснів!».
Віктор СКРИПНИК.
Вінницька область.
P. S. Селяни з Гавришівки звертаються через «Голос України» до керівництва Держземагентства посприяти у поверненні пасовища у власність громади.
СЛОВО І... ДІЛО
— У той час, коли керівник управління Держземагентства у присутності нашого сільського голови привселюдно сказав оформляти документи на передачу пасовища у власність громади, воно вже було роздано наближеним до корита особам з Вінниці, — каже один з ініціаторів мітингу пан Олександр.
Учасниця мітингу демонструє табличку, зняту з колишнього пасовища.
Обурені селяни вимагають повернути землю, де десятками років випасали худобу.
Фото автора.
ЗАПИТАННЯ ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА ВІТАЛІЯ ЯРЕМИ
Скільки поверхів можна побудувати на діючому колекторі Бортницької станції аерації?
Ми знову звертаємо увагу Генпрокуратури на правові порушення з боку земельних чиновників. Парадоксальна ситуація — їхні дії призвели до того, що в Україні продається державний стратегічно важливий об’єкт — діючий підземний колектор Бортницької станції аерації. Причому цей дерибан відбувається не колись за Януковича, а за нинішньої влади. Ситуація така: у Публічній кадастровій карті України просто на підземному колекторі, розташованому в Бориспільському районі Київської області на території Гнідинської сільради, з’явилися ділянки державної форми власності. Зокрема, це наділи з кадастровими номерами 3220882600:04:002:1535, 3220882600:04:002:1536, 3220882600:04:002:1571. Здавалося б, усе закономірно. Колектор — державний об’єкт, яким у Дніпро скидаються стоки з Києва й прилеглих населених пунктів, і ділянки, які з’явилися, також державної форми власності. Нічого дивного! Насправді цільове призначення згаданих земель — 01.05. Це означає, що ділянки відведено «для індивідуального садівництва». Понад те, багато наділів ДЕРЖАВНОЇ форми власності, що з’явилися на колекторі, уже виставлено на продаж ПРИВАТНИМИ ріелтерськими агентствами (див. оголошення). Інакше кажучи, тепер землям на підземних комунікаціях, документація на які, схоже, розроблялася ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ, ПРИВАТНІ КОНТОРИ підшуковують власників. Звичайно ж люди, яким «втюхують» ці ділянки, навіть не чули про колектор, а реалізатори навряд чи стануть попереджати покупців про труби величезного діаметра, які пролягають на метровій глибині під їхньою майбутньою ділянкою. Тобто, обман у тому, що ріелтери продають ДЕРЖАВНІ ЗЕМЛІ під ДЕРЖАВНИМ СТРАТЕГІЧНИМ ОБ’ЄКТОМ, на яких заборонено зводити капітальні споруди. Інакше кажучи, людей свідомо ошукують і розводять на гроші. Чи не правопорушення це з боку контор, які торгують такими землями?! З другого боку, і держава в особі земельних та інших чиновників також бере участь у схемі обману. Адже хтось підписував дозвільні документи на ділянки на колекторі — «для ведення індивідуального садівництва»? Іншими словами, держава зі свого боку дає згоду добропорядним громадянам, які купують наділи, на зведення на них будинків. А це призведе до непередбачуваних аварійних ситуацій. Від руйнування колектора, яким переганяються стоки з Києва й околиць, можуть постраждати і люди, і їхнє майно.
Шановний Віталію Григоровичу! Може й не справа Генпрокуратури копирсатися в питаннях колектора. Але лякає свавілля саме в земельній сфері й безкарність чиновників, які його чинять, у важкий для країни час. За допомогою Публічної кадастрової карти, під маркою так званої інвентаризації земель, що проводиться з вливанням значних бюджетних коштів, у людей «експропріюють» пасовища (як видно з верхнього матеріалу), а в держави відбирають комунікації. Потім, імовірно, всі ці протиправні дії спишуть на кризу, бойові дії, Януковича... На що завгодно... У людей, які провертають такі схеми, напевно, є надійний «дах» і вони, як правило, виходять сухими з води. Але ми, законослухняні громадяни, як і Ви, Віталію Григоровичу, сподіваємося, що війна не назавжди. Незабаром країна повернеться до мирного життя. І потім раптом з’ясується, що не тільки пасовища, на які селяни роками виганяли худобу, а й підземні комунікації, водопроводи, газопроводи стараннями земельних чиновників перекочували в приватні руки. Державі з ослабленого протистояннями бюджету доведеться відшукувати кошти, щоб викуповувати протиправно роздані стратегічні об’єкти.
Варто над цим замислитися...
Валерій ДРУЖЕНКО, оглядач газети «Голос України».
