Перерозподіл ринку шляхом перебрання контролю над успішними підприємствами, так зване рейдерство, останніми роками стало національною бідою. Окрім звичайних рейдерів, котрі, слугуючись безпринципністю окремих суддів, намагаються захопити підприємства, у гру вступили рейдери в погонах. Це приховане рейдерство, яке здійснюють руками чиновників, податківців та прокурорів, є набагато жорстокішим і цинічнішим, адже ним займаються люди, поставлені державою сприяти розвитку економіки в Україні.

Спиртова галузь в Україні, як куртизанка, переживала і блиск і злидні. Її то намагалися роздержавити, то знову повертали в лоно держави. Були часи, коли дефіцитний у сусідніх державах спирт в Україні став неліквідним. Життєво важлива галузь сільськогосподарської переробки не раз стояла над прірвою, але завдяки досвідченим підприємливим людям врешті-решт стабілізувалася.

Вінницька область — аграрна, пшенично-мелясна, а тому спиртозаводи, котрі закуповують у сільгоспвиробника значну частину врожаю, в тому числі не найбільш ґатункового, є важливою складовою загального добробуту її мешканців. Проте добробут пересічного мешканця мало цікавить тих посадовців, які переймаються лише власним благополуччям. Промовисто, але найчастіші гості на спиртозаводах — бандити і правоохоронці. Міцний дух Вітчизни паморочить голови.

«Маски-шоу»

До редакції «Голосу України» звернулися працівники ДП «Гайсинський спиртозавод», успішного підприємства спиртової галузі. За 9 місяців 2006 року ним сплачено до бюджету понад 2 мільйони 500 тисяч гривень податків і зборів, що є одним з найвищих показників концерну «Укрспирт». Підприємство — серйозний сегмент галузі, має стабільний професійний колектив, який, незважаючи на сезонність виробництва, регулярно отримує зарплатню. Спиртозавод працює на внутрішній та на зовнішній ринки. Згідно з угодою між ВОДО «Поділляспирт» та американською компанією «BROWNSWІLL LLC», денатурований спирт експортується польському підприємству «Organіka-Car», котре виготовляє з нього побутові та автомобільні рідини: як-от для миття автомобільних вікон. Станом на 1.05.2006 р. заборгованість бюджету перед заводом з ПДВ становила 1 мільйон 17 тисяч гривень. Це, за твердженням керівництва підприємства, і стало основною причиною подій, які нещодавно розгорнулися на заводі.

Вісімнадцятого жовтня Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією видано офіційний дозвіл № 45 на відвантаження 32 тисяч дал спирту етилового денатурованого на адресу підприємства «Organіka-Car» у місті Лодзь. Платником коштів, згідно з контрактом з ВОДО «Поділляспирт», виступило підприємство «BROWNSWІLL LLC», що за юридичною адресою: Маркет стріт, Сьют 804, Вільмінгтон, штат Делавер, США. Цього ж дня відповідальними особами спиртозаводу спільно з представниками ДПІ та податкової міліції у Вінницькій області була проведена денатурація двох залізничних цистерн зі спиртом, про що складено відповідні акти. Жодних заперечень стосовно відвантаження 14235,48 дал абсолютного алкоголю у представників податкової адміністрації області тоді не виникло. Ними було надано письмовий дозвіл на денатурацію спирту.

Після її проведення складено й підписано офіційний акт.

Ці люди припускають: про все, що робилося, добре знали заступник голови ДПА у Вінницькій області пан Назарук, та заступник прокурора Вінницької області пан Сичук, котрі давно вже небайдужі до підприємства. Далі на завод, як у російських серіалах, на восьми службових автомобілях прибуває близько двох десятків озброєних автоматами людей у масках. Увірвавшися за ворота, із застосуванням фізичної сили проводять обшук території заводу і нічого не виявляють. Незабаром на крутому джипі на територію підприємства заїжджає сам пан Березін, котрий на протест представників адміністрації, вказуючи пальцем на небо, заявляє, що його дії погоджені із заступником прокурора Вінницької області. Далі представники податкової міліції показово проводять арешт двох залізничних цистерн, які щойно їхні люди відвантажували. Процес одразу зупинено. Виставляють на цілодобову охорону приміщення бухгалтерії Гайсинського спиртозаводу. Доступ працівників до приміщення бухгалтерії з 20 по 24 жовтня блоковано. І хоча керівництво підприємства не заперечувало проти надання податківцям будь-яких документів одразу, ті, схоже, нагнітали пристрасті. Лише після чотирьох діб демонстративного блокування слідчий Березін видає постанову про проведення обшуку у приміщенні бухгалтерії, напевно, знаючи, що тільки за 2006 рік податкова перевіряла завод понад десять разів і жодних порушень чинного законодавства не виявила. Також триває піар-кампанія, організована в місцевих газетах та радіо. Ще до суду за неперевіреними фактами розпочинається кампанія дискредитації керівництва підприємства. Заводчани вважають, що паралельно із впливом на громадську думку міг чинитися тиск вже й на суд.

Що ж стало підставою для розгортання кримінального серіалу з масками та автоматами на теренах спиртозаводу у невеличкому містечку Гайсин?

Очевидне-неймовірне

Підставою для порушення кримінальної справи слідчий ДПА України у Вінницькій області вважає факт ухиляння Гайсинським спиртозаводом від сплати податків в особливо великих розмірах на загальну суму 750 тисяч гривень під час експорту спирту за контрактом з фірмою «BROWNSWІLL LLC», США. Це тоді як контракт з американцями укладався ВОДО «Поділляспирт», а отже, судове переслідування, тим паче винесення постанови про арешт головного бухгалтера та директора заводу, м’яко кажучи, не за адресою. Але не це головне, хоча і в директора, і в бухгалтера є сім’ї, діти, репутація, яку важко формувати у невеликому соціумі. Сумнів у податківців нібито викликала американська компанія, тобто, на їхню думку, її відсутність. Ідеться про те, що компанія «BROWNSWІLL LLC», заснована, відповідно до документів, 08.06.1999 р., згідно із запитом відділу зовнішніх зв’язків ПМ ДПА України (лист вих. № 15674/17/26-4317 від червня 2006 р.) до Служби внутрішніх доходів США, є незареєстрованою як платник податків, що інформації про неї в комерційних базах даних США буцімто немає, нового ідентифікаційного коду вона не отримувала і податкових декларацій не подає. Цей лист, як сказано у зверненні колективу до редакції, підписав генерал-майор податкової міліції України пан Юрченко. Іншої думки адвокати американської компанії, які стверджують, що вся інформація, подана у вищезгаданому листі, є сфальсифікованою, за винятком дати реєстрації компанії. Відомості про компанію можна легко знайти на офіційному державному сайті США: www. state. de. us та державному веб-сайті штату Делавер: www. delavare. go. com. І це може зробити просунутий п’ятикласник. Там є також відомості про сплату нею щорічного франшизного податку, бо вона є законно створеним і діючим товариство з обмеженою відповідальністю з учасниками — нерезидентами США, джерелами доходів не в США, через що, за законами штату Делавер, компанія на обкладається федеральним податком на прибуток, не зобов’язана подавати податкову декларацію США про податок на прибуток. І про це мали б читати лекції в податкових вузах на курсах підвищення кваліфікації, адже колишні міліціонери, які стали податківцями за сумісництвом, багато чого не знають. Подібні компанії не реєструються у Службі внутрішніх доходів США і сплачують, згідно із законом, єдиний щорічний франшизний податок. Цей статус, у свою чергу, забороняє таким компаніям відкривати рахунки в банках США, вести діяльність та мати нерухомість у цій країні. Ці речі загальновідомі в міжнародному праві стосовно пільгових податкових зон.

Згідно з інформацією з бази даних штату Делавер, всі норми сплати щорічного податку компанією виконано. Що стосується нового ідентифікаційного коду, то він, звісно, подібним компаніям теж не надається. Не відповідають дійсності, за словами представника фірми в Україні Людмили Шупикової, відомості про те, що реєстрація компанії скасована. Згідно з діючим міжнародним законодавством, Гаазькою Конвенцією 1961 року, під час підписання угод між іноземною компанією та ВОДО «Поділляспирт» довіреними особами були представлені всі необхідні документи, в тому числі Апостіль — свідоцтво про реєстрацію, генеральне доручення на представника та свідоцтво «Ґуд стендінґ», яке засвідчує повну легітимність та стабільний фінансовий стан компанії. Усі документи оригінальні, офіційно завірені оригінальною печаткою та підписом державного секретаря штату Делавер Ґаріета Сміта Віндзора і офіційною печаткою нотаріуса США. Згідно з п. 4 та п. 5 Гаазької Конвенції, визначено форму, зразок та норми заповнення Апостіля та вказано, що підпис, печатки та штампи не потребують завірення і консульської легалізації в країні — учасниці Гаазької Конвенції. Україна приєдналася до неї у 2003 році, а тому, подобається це чи не подобається людям, обтяженим владою і погонами, вона діє й у нас. То за що ж відправляти за ґрати двох шанованих у містечку людей? Коли варто було не полінуватися і кілька хвилин погратися комп’ютерною мишкою. Звісно, що така світова практика може не подобатися ділкам, які, носячи погони, звикли безцеремонно втручатися в економічні процеси і шкодують, що не мають повноважень, як за сталінізму. Але за що вони тоді купували б дорогі джипи і робили євроремонти в палацах і кабінетах? Та йдемо далі.

Гра в офсайді

На вимогу посадових осіб Гайсинського спиртозаводу, на яких за зв’язки з імперіалістами вже починають косо поглядати сусіди, з компанії «BROWNSWІLL LLC» приходить оригінальний конверт офіційної експрес-пошти США з оригінальним штампом вихідної кореспонденції реєстратора у штаті Делавер Джеффа Тиндала від 20 жовтня 2006 року. Ця дата є терміном видачі чергових Апостіля на генеральне доручення та свідоцтва «Ґуд стендінґ». Але працівниками податкової міліції ані в керівництва спиртозаводу, ані в посадових осіб «Поділляспирту» ці документи не запитані досі, незважаючи на наполегливу вимогу обох підприємств зробити це. Цистерни з сировиною для виготовлення зимових очищувачів скла для автомобілів простоюють під арештом навіть після того, як Ленінському суду міста Вінниці надано банківські документи, що підтверджують перерахування коштів підприємства «Organіka-Car» компанії «BROWNSWІLL LLC» з подальшим спрямуванням їх ВОДО «Поділляспирт» і Гайсинському спиртозаводу. І польська, і американська компанії працюють з концерном «Укрспирт» з 1999 року, і наша держава має з цього зиск. До речі, перерахування валютних коштів через банківські рахунки ЄС та співпраця з підприємствами ЄС (Польща, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Латвія) є ще одним підтвердженням легітимності компанії, бо законодавчі директиви країн ЄС, в тому числі стосовно боротьби з тероризмом, унеможливлюють роботу компаній без законного статусу. Наступним був запит посадовців спиртозаводу до МЗС України. Відповідними службами амбасади проведено перевірку і поінформовано Надзвичайного та Повноважного Посла України в США О. Шамшура, «що відділом реєстрації корпорації Офісу державного секретаря штату Делавер компанія «BROWNSWІLL LLC» (реєстраційний номер 3053219) вважається діючою та такою, що перебуває в задовільному фінансовому стані». На вимогу спиртовиків приходить ще один документ від 26 жовтня 2006 року із Латвіяс Крайбанк, підписаний завідувачем відділу банку Еріком Кезіком та завірений круглою печаткою, в якому йдеться, що компанія «BROWNSWІLL LLC» є клієнтом банку і на її розрахунковий рахунок 4 жовтня 2006 року переведено кошти від компанії «Organіka-Car» за концентрат для миття автомобільного скла.

Цікаво, що навіть суддя Ленінського райсуду міста Вінниці І. Вишар у своїй постанові, згідно з якою арештовано банківські рахунки спиртозаводу, зазначає, що «на валютний рахунок ДП «Гайсинський спиртовий завод» від фірми «BROWNSWІLL LLC» (США) надійшли кошти в сумі 140160 тисяч доларів США». За підставу для арешту рахунків суддя попри це визначив той факт, що «службові особи ДП «Гайсинський спиртовий завод» провели експортну операцію з неіснуючим (за твердженням податківців) підприємством, чим ухилилися від сплати податків, а саме податку на додану вартість та акцизного збору на загальну суму 750 тисяч гривень». Навіть трохи більше, ніж держава не повернула заводу.

Але ж, згідно з вимогами чинного законодавства України, підставою для нарахування акцизного збору під час експорту, а отже, можливого ухиляння від сплати податків, як наголошують у своєму запиті до Генерального прокурора України та Голови ДПА України народні депутати, обурені «беспрєдєлом» у Гайсині, є або ненадходження валюти на рахунок підприємства, або відсутність підтвердження перетину кордону вантажем. Ці дві вимоги учасниками господарської діяльності в нашому випадку виконано. Валюта прийшла, митниця підтвердила вихід продукції за територію України. До речі, сума ухиляння від сплати податків також висмоктана з пальця, бо відсутній акт документальної перевірки. А лише він може вказувати на наявність ознак злочину. Працівники заводу припускають, що силові дії чиняться через те, що адміністрація не хоче платити мзду за законне повернення ПДВ у сумі 600 тисяч гривень нечистим на руку ділкам. Податковою ж прострочено всі терміни повернення ПДВ, а тому може бути, що «наїзд» на підприємство мав завдання прикрити фінансові маніпуляції?

На що сподівалися цього разу відсторонені принциповим керівництвом від розливу оковитої провінційні владники? Піти далі? Спровадити непоступливого директора за ґрати і перебрати дійну спиртом обласну корову в ручне управління?

Підприємці, які виконують експортні операції, на своїй шкурі знають про існування «відкатного механізму» з ПДВ. Як і про існування системи отримання державних коштів за сфальсифікованими експортними операціями. Але це тема іншої розмови. Цікаво те, що сума «відкату» в разі законного експорту із кровно заробленої копійки абсолютно адекватна тій, яку вимагають від «лівого» експортера. Якщо ж порядний експортер не бажає маніпулювати державними коштами, у провінції все закінчується «маски-шоу». В кожному разі страждає держава. Якщо рейдерський напад людей у погонах вдається, підприємство беруть під повний контроль, управляти ним саджають зіц-голову і воно починає працювати не на державу, а на приватного дядю в державному кабінеті.

Якщо до цього додати реальні штрафи, згідно з претензією від «BROWNSWІLL LLC», не дуже реального, на думку податківців, американського суб’єкта за не поставлені 32 тисячі дал спирту, за який уже отримано 167040 доларів США, то перспективи спиртозаводу, який вважав, що впевнено дивиться в майбутнє, досить туманні. Можна навіть спрогнозувати ситуацію подібну до тієї, яка склалася нині на тростянецькій гуральні, де управління підприємством фактично перейшло в руки силовиків. Тепер люди, які півроку не отримують зарплату, пишуть звернення до Президента та Прем’єр-міністра і волають, щоб ті вберегли завод від несусвітнього дерибану. Дуже малоймовірно, що про дії своїх підлеглих не знав начальник обласної ДПА пан Зубрицький, і цікаво, як зависоко показував пальцем у небо слідчий. Знати, куди цей палець вказував, не завадило б Голові ДПА України А. Брезвіну та Генеральному прокурору України О. Медведьку. Вінницька область — не з благополучних: крамниці забиті контрабандним товаром, убивства, грабежі — звичайна хроніка тижня. Непочатий край роботи для людей в погонах. Але чомусь найчастіше зусилля фіскальних і силових структур спрямовані на придушення та розвал комерційної ініціативи. Чи, може, художньою самодіяльністю на місцях, яка завдає непоправної шкоди благополучним підприємствам, місцеві чини займаються під власну музику? Питання є і до Вінницької ОДА, яка в нашій ситуації зайняла затишну позицію стороннього спостерігача. Та чи стороннього? Бо хто виграв у нашому випадку? Ніхто не переконає, що держава.