Святкування на загальнодержавному рівні 315-ї річниці від дня народження останнього кошового отамана Війська Запорозького низового Петра Калнишевського, що згідно з розпорядженням Кабміну України відбудеться влітку цього року, передбачає головне дійство свята на Сумщині — в селі Пустовійтівка Роменського району. У заснованій отаманом Петром Калнишем слободі Петриківці, що на Дніпропетровщині, відбудеться театральне дійство. А в колисці українського козацтва Нікопольщині — науково-практична конференція про життя та діяльність талановитого козацького ватажка та господарника, що не лише боронив українські землі, а й першим почав заохочувати заселення безлюдних просторів українським людом, створюючи економічну базу Козаччини.

Громадськість Нікопольщини з її славною історичною минувшиною висловлює подив з приводу такого вшанування, адже у воїна та козацького діяча Петро Калниш сформувався й виріс тут, на лицарських просторах тодішнього Дикого поля. Саме тут він понад десять років отаманував у Новій (Підпільненській) Січі, що була на теренах нинішнього села Покровське Нікопольського району. Це завдяки йому на колишніх вольностях (землях) Війська Запорозького з’являлися хліборобські хутори і слободи: Покровські, Григорівки, Олександрівки, Любимівки, Дмитрівки, Сергіївки, Іванівки, Петрівки, Петриківки...

Директор Нікопольського регіонального відділення науково-дослідного інституту козацтва при Інституті історії України НАНУ Владислав Грибовський (автор монографії «Кошовий отаман Петро Калнишевський») у нашій розмові не приховував розчарування:

— У створеному поважному оргкомітеті на чолі з в. о. віце-прем’єра України В. Кириленком чомусь не знайшлося місця жодному представникові Нікопольщини, хоча саме на наших теренах діяло п’ять козацьких Січей, зокрема й Нова (Підпільненська), де при кошівській булаві упевнено стояв видатний Петро Калнишевський.

У райдержадміністрації нас ознайомили з офіційним листом віце-прем’єру, в якому наголошується, що значна частина святкових заходів має відбуватися на Нікопольщині. Райдержадміністрація вже не раз виступала ініціатором і організатором таких заходів. У 2002 і 2003 роках завдяки зусиллям виконавчої влади було споряджено дві наукові експедиції до Архангельська і Соловецького історико-архітектурного та музею-заповідника для документального вивчення обставин перебування кошового отамана в ув’язненні на Соловках понад 25 років. Ішлося і про можливість перенесення та перепоховання останків Петра Калнишевського в Україні. Проте Мінкультури України не виявило належної зацікавленості. Ще раніше проводилися всеукраїнські наукові конференції, пов’язані з історико-культурною спадщиною українського козацтва, вшановувалися 350-річчя заснування Чортомлицької (Старої) Запорозької Січі та 400-річчя від дня народження кошового отамана Івана Сірка. Нікопольці мають великий досвід в організації козацьких урочистостей.

На думку голови Нікопольської РДА депутата райради Володимира Євтушенка, постать останнього кошового отамана Петра Калнишевського була одним із об’єднавчих символів України, що гуртувала північні, східні та південні терени українських земель, розселяючи козаків-воїнів по зимівниках, слободах, містечках, де вони згодом ставали дбайливими козаками-господарниками своєї землі. І ця історична заслуга його особливо актуальна нині, коли активізувалися тенденції регіонального сепаратизму з антиукраїнськими настроями.

— Як можна було вилучити з лицарської біографії і не побачити найуславленіші сторінки його життя на Січі, що є загальноукраїнським надбанням, — каже Володимир Олексійович. — Тож ми звертаємося до урядового оргкомітету з пропозицією виправити цей прикрий недогляд у проведенні урочистих заходів.

Нікопольці пропонують оргкомітетові передбачити у плані заходів пропагандистський автопробіг «Шляхами Калнишевого лицарства», організований патріотичними силами району. Він стартує на острові Хортиці, проляже через усі Запорозькі Січі, засновану Калнишевським Петриківку й фінішує в селі Пустовійтівці, де він народився. У Покровському, де існувала Підпільненська Січ, буде проведено урочистості та встановлені пам’ятні знаки, пов’язані з діяльністю останнього кошового отамана.

Чи почують патріотичний голос із січового Нікополя в урядовому Києві?

Нікопольський район

Дніпропетровської області.