Актуальність питань, пов’язаних з реєстрацією прав власності на нерухомість, безперечна. Цій темі присвячено багато публікацій в різних виданнях, в тому числі і в професійно-юридичних. Основний сенс статей — важливість процесу реєстрації під час оформлення особистих майнових прав і фізичних, і юридичних осіб.

Деякі фахівці віддають перевагу старій реєстраційній системі, посилаючись на надто довгострокову практику її застосування. Інші, навпаки, акцентуючи увагу на недосконалості старої системи, підкреслюють необхідність її оновлення, продиктовану прагненням України відповідати всім параметрам правової держави і вимогам науково-технічного прогресу. Саме з розумінням глибинної суті цієї проблеми Міністерством юстиції України була розроблена та впроваджена нова система реєстрації прав на нерухоме майно.

Отже, сьогодні реєстр прав ефективно функціонує та успішно виконує покладені на нього завдання. Широкий загал одразу відчув різницю між старою та новою системами, передусім завдяки підвищенню якості роботи БТІ. Наприклад, довідку-характеристику замінив витяг з Реєстру прав власності на нерухомість, який виготовляється без використання паперових носіїв, а за допомогою електронної бази даних. Також реєстр захищає дані про права власності від несанкціонованого доступу, наприклад, для цього кожен реєстратор має свій унікальний пароль доступу до інформації.

Необхідно також зазначити, що важливим критерієм досконалості наявної системи реєстрації є вимоги до особи, що обіймає посаду реєстратора. Так, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, реєстратор БТІ повинен мати вищу юридичну освіту. Це допомагає уникнути зайвої тяганини під час оформлення права власності на будинок, квартиру або іншу нерухомість. Крім того, такий працівник завжди надасть кваліфіковану консультацію, допоможе більш детально розібратися в аспектах реєстрації. Перед тим, як розпочинати роботу з реєстром, службовці БТІ проходять безоплатний курс навчання в державному підприємстві «Інформаційний центр» Мін’юсту або в його регіональних філіях. За плечима фахівців Центру, зокрема, впровадження таких важливих інституцій, як Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державний реєстр застав рухомого майна, Єдиний реєстр доручень, посвідчених у нотаріальному порядку та багатьох інших, що мають дуже велике значення та виправдали себе не раз на практиці.

Мешканці більшості регіонів України одразу помітили зміну вартості за надання витягу з реєстру, який заміняє довідку-характеристику. На сьогодні вона становить 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або 25 гривень 50 копійок. Раніше вартість довідки-характеристики коливалася від 7 до 300 гривень, залежно від терміну виготовлення та регіону, оскільки кожне БТІ самостійно визначало вартість своїх послуг.

Значне поліпшення в процесі роботи відчули і працівники БТІ. Для них електронний реєстр став надійною базою для зберігання, обробки та використання інформацій про нерухомість. Це набагато спрощує роботу, дає змогу більш швидко обслуговувати своїх клієнтів.

Але все-таки нарікання на роботу підприємств БТІ ще не вичерпані й продовжують виникати, що, на нашу думку, пов’язано з тим, що законодавчою гілкою влади ще не поставлена крапка в розмежуванні компетенції органів виконавчої влади щодо того органу, який очолить систему державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Враховуючи, що Міністерство юстиції України вже позитивно зарекомендувало себе у цій сфері, є надія, що таким органом буде саме Мін’юст.

Так, сьогодні серед трьохсот шістдесяти підприємств БТІ України декілька підприємств, всупереч законодавчим вимогам та з незрозумілих причин не підключені та, здається, не мають наміру бути підключеними до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно, серед яких, зокрема, і столичне БТІ, тому киянам, на жаль, невідомі переваги системи реєстрації прав власності на нерухоме майно, запровадженої Міністерством юстиції України і працюючої на всій території України.

Державне підприємство «Інформаційний центр» створене за наказом Міністерства юстиції № 76/5 від 9 грудня 1997 року. Постановою Кабміну України №1272 від 14 липня 1999 року Держінформюст визначено адміністратором реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін’юсту. Структура Центру складається з головного підприємства та 25 регіональних філій.

Державний реєстр обтяжень рухомого майна

Реєстр був введений в дію з 1 березня 1999 року з метою забезпечення переважного права заставодержателя у задоволенні вимог за рахунок рухомого майна боржника. Доступ до Держреєстру здійснюється через інформаційні мережі Мін’юсту, Нацбанку України та Інтернет. За час функціонування Державного реєстру в ньому зафіксовано понад 150 тисяч застав, з них понад 90 тисяч — податкових.

До речі, з економічної точки зору Державну податкову службу було б доцільно включити в коло реєстраторів застав рухомого майна, з метою набуття права реєстрації податкових застав у Державному реєстрі. Це безумовно підвищило б ефективність роботи податківців.

Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку

Проект започатковано в червні 1998 року. Мета створення — профілактика злочинів проти власності шляхом накопичення та використання нотаріусами, органами ДАІ та іншими правоохоронними органами відомостей про посвідчені доручення. За даними Єдиного реєстру доручень можна перевірити дійсність доручення, посвідченого в будь-якому регіоні України.

На підставі спільного наказу МВС та Мін’юсту від 21.01.99 № 4/5/39 «Про спільну діяльність щодо виявлення викрадених транспортних засобів та уникнення їх незаконного придбання і реалізації» Державтоінспекції МВС України надано доступ до Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку. На цей час в цьому виді реєстру зафіксовано понад чотири мільйони доручень, перевірено понад мільйон.

Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів

Впроваджено в серпні 1997 року з метою надання нотаріусам та правоохоронним органам можливості перевірки справжності нотаріальних документів, виконаних на спеціальних бланках. В реєстрі також містяться відомості про недійсні бланки: викрадені, зіпсовані, анульовані та відсутні. На цей час Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів містить відомості про використання понад двадцять один мільйон бланків.

Єдиний реєстр нотаріусів України

Був введений в дію в серпні 1997 року. Забезпечує упорядкування обліку державних та приватних нотаріусів України, містить відомості про нотаріальні округи, державні нотаріальні контори, державних та приватних нотаріусів України.

Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна

Запроваджений з травня 1997 року. Мета створення — підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і організацій шляхом накопичення та використання нотаріусами України, а також правоохоронними органами даних про заборони відчуження та арешти нерухомого майна юридичних та фізичних осіб.

Загальна кількість заборон в Єдиному реєстрі — понад чотириста сорок вісім тисяч.

Єдиний державний реєстр об’єднань громадян та благодійних організацій

Введений в дію з 10 березня 1999 року з метою забезпечення переважного права на використання назви об’єднання громадян перед іншими об’єднаннями, що легалізуються пізніше, а також надання інформації з реєстру на запити громадян та юридичних осіб.

Реєстр прав власності на нерухоме майно

У дії з 1 жовтня 2002 року. Забезпечує захист права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до прийняття та набрання чинності Закону України «Про державну реєстрацію прав на об’єкти нерухомого майна». Цей реєстр є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб’єктів прав, об’єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності. Технологічні та технічні засоби ведення Реєстру забезпечують довічне зберігання та достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу та внесення недокументованих записів, можливість оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативного пошуку та документального відтворення процедури реєстрації тощо.

Також необхідно зазначити, що на сьогодні інформаційною мережею Мін’юсту охоплено 211 міст України. Метою подальшого розвитку підприємства є розбудова і вдосконалення цієї унікальної мережі, вдосконалення наявних та створення нових реєстрів, надання доступу до системи реєстрів всім державним нотаріальним конторам та приватним нотаріусам.

Вадим ХОРУЖЕНКО, начальник юридичного відділу державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.