Газета «Голос України» — найчитабельніша, тому ми сподіваємося, що через неї нас нарешті почують вищі ешелони влади. А проблема, що спонукала звернутися до редакції, полягає у вкрай низькому пенсійному забезпеченні інвалідів Великої Вітчизняної війни рядового складу. Адже переважна більшість інвалідів цієї категорії одержує пенсію значно нижче від громадян, що пішли на пенсію нині.

Ще 2004 року ми зверталися до керівника фракції «Наша Україна», нинішнього Президента, з проханням допомогти у розв’язанні проблеми. У своїй відповіді він підтвердив несправедливість наявної ситуації, відзначивши, що «сьогодні для інвалідів пенсія — не кошти для повноцінного життя, а скупа милостиня, тому ми повинні обрати нову владу...».

Звичайно, після таких слів ми були впевнені в реальних кроках з боку держави з поліпшення нашого пенсійного забезпечення. Але цього не сталося. Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців...». У цьому законі передбачається збільшення основної, базової пенсії для інвалідів ВВВ рядового складу шляхом зміни статей 43—44 Закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...».

Президент наклав вето на цей закон. І це зроблено попри те, що базова пенсія для більшості інвалідів війни рядового складу — від 200 до 332 гривень, а з 1 січня 2006 року — до 350 гривень. А надбавки за інвалідність і ордени цю проблему не вирішують.

Виходить, що через 60 років після Великої Вітчизняної війни забули головне. Війна цілилася в кожного, але влучила лише в загиблих і поранених на полях боїв, котрі після лікування в госпіталях залишилися в живих, але з ампутованими кінцівками, контузіями, іншими тяжкими пораненнями. Та попри все ми працювали в народному господарстві не один десяток років, але через свій фізичний стан не обіймали високооплачуваних посад і великих пенсій не заробили.

Ми переконані, що ставлення до нас — показник духовної культури кожного державного діяча. Економити за рахунок пенсій фронтовиків-інвалідів несправедливо і не по-людськи. Ми не заслуговуємо такого ставлення до себе.

З повагою, солдати-фронтовики, інваліди ВВВ І групи Федір ДЄДУШКІН,Борис БОРТНИК, Єгор П’ЯТОВ, Іван РАДЧЕНКО,Дмитро ПШЕНИЧНИЙ,Олександр ЛЕБЕДЄВ.

Київ.