Міркування, якими я хочу поділитися з читачами «Голосу України», не раз з’являлися на сторінках газети. Але шкода, що глас народу чують не всі. Тим часом проблема залишається. А пишу я про рекламу.

Скільки читацьких листів на сторінці «З пошти» не читала — жодного позитивного відгуку. Я, власне кажучи, не проти цього рушія торгівлі. Бо прекрасно розумію, що без реклами наші засоби масової інформації не виживуть. Але переконана і в тім, що реклама не повинна дратувати ні читача, ні слухача чи глядача.

Прорекламувати продукт можна по-різному. Чому б, приміром, під тиху приємну музику просто не розповісти про продукт? Адже сила слова —величезна. Навіщо створювати «шедеври», де репетують, падають, принюхуються і т. д.? У житті такого немає! Уявіть, що ввечері кожна жінка нюхатиме сорочку чоловіка, щоб довідатися, що він їв на обід. Погодьтеся, що це абсурд.

Я сама на ринок не ходжу. Пишу список усього необхідного, і сестра мені приносить. Тому про різні новинки довідуюсь із реклами. Але часом через дратівну інформацію мені продукт купувати і не хочеться.

Сподіваюся, що рекламодавці візьмуть до відома листа споживачів. Адже змінити кут подачі інформації і тактику демонстрації картинки — не так уже й важко.

Запоріжжя.