Міркування, якими я хочу поділитися з читачами
«Голосу України», не раз з’являлися на сторінках газети. Але шкода, що глас народу чують не всі. Тим часом проблема залишається. А пишу я про рекламу.Скільки читацьких листів на сторінці
«З пошти» не читала — жодного позитивного відгуку. Я, власне кажучи, не проти цього рушія торгівлі. Бо прекрасно розумію, що без реклами наші засоби масової інформації не виживуть. Але переконана і в тім, що реклама не повинна дратувати ні читача, ні слухача чи глядача.Прорекламувати продукт можна по-різному. Чому б, приміром, під тиху приємну музику просто не розповісти про продукт? Адже сила слова —величезна. Навіщо створювати
«шедеври», де репетують, падають, принюхуються і т. д.? У житті такого немає! Уявіть, що ввечері кожна жінка нюхатиме сорочку чоловіка, щоб довідатися, що він їв на обід. Погодьтеся, що це абсурд.Я сама на ринок не ходжу. Пишу список усього необхідного, і сестра мені приносить. Тому про різні новинки довідуюсь із реклами. Але часом через дратівну інформацію мені продукт купувати і не хочеться.
Сподіваюся, що рекламодавці візьмуть до відома листа споживачів. Адже змінити кут подачі інформації і тактику демонстрації картинки — не так уже й важко.
Запоріжжя.