Стрімко плине час. Дедалі менше залишається живих свідків тих буремних років Великої Вітчизняної війни та добровільних захисників Вітчизни — колишніх партизанів і підпільників. На зміну їм приходять нові покоління людей, які розв’язують нові життєві завдання і проблеми та беруть на себе відповідальність за долю народу й розвиток держави.

Незмінною залишається історія, що написана кров’ю і потом старших поколінь. І той, хто не знає її або намагається переписати, викривити, — не має Батьківщини, не є патріотом.

Народ і особливо молоде покоління мають знати правду про минуле, вшановувати своїх героїв, загиблих і живих, які не за повістками чи за мобілізацією об’єднувалися в тилу у ворога в партизанські загони і підпільні організації і ставали на смертний бій з окупантами.

Комісія у справах колишніх партизанів при Верховній Раді України була утворена як правонаступниця Українського штабу партизанського руху, як державний орган, одним з головних завдань якого було вивчення й увічнення історії підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років.

Минулий 2005 рік став для комісії певною мірою завершенням довготривалих планів. Широкі можливості відкрило для цього встановлення указом Президента України щорічного державного свята «Дня партизанської слави», що було сприйнято як найвища оцінка державою всенародної боротьби за визволення Батьківщини від німецько-фашистських загарбників.

Комісія багато зробила, щоб вручити колишнім партизанам і підпільникам заснованого і виготовленого нею нагрудного пам’ятного знака «Партизан України». Вони носять його як символ приналежності до добровільних захисників Вітчизни, народних месників, людей сильних духом і безпощадних до ворога.

Найважливішим серед здійснених заходів було рішення Комісії у справах колишніх партизанів від 10 лютого 2005 року про заснування та виготовлення штандарту «Український партизанський фронт 1941—1944 рр.».

Підстави прирівняти підпільно-партизанську діяльність у роки війни до одного із фронтів Радянської Армії дали масовість партизанського руху, активні дії партизанських загонів і з’єднань та підпільних організацій, розміри завданих ними збитків і втрат фашистському рейху та окупаційному режиму.

Коли партизанський рух називають фронтом у ворожому тилу, то це не просто образний вислів і не перебільшення. На окупованій території чинили збройний опір загарбникам понад мільйон активних бійців, що цілком співставне з чисельністю регулярних радянських військ на одному із фронтів.

Згідно з рішенням Комісії у справах колишніх партизанів один примірник штандарту в урочистій обстановці за присутності курсантів військових училищ, учнів шкіл, населення в залі Слави передано Меморіальному комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.» на вічне зберігання та для використання під час відзначення знаменних дат Великої Вітчизняної війни поряд із штандартами українських військових фронтів.

Цим ще раз підкреслено значення підпільно-партизанського руху в Україні, його роль у досягненні Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.

Важливим чинником у роботі комісії з патріотичного виховання населення і особливо молоді є щорічні відзначення в Україні на державному рівні «Дня партизанської слави» та річниці початку партизанського руху.

Характерною особливістю минулорічного святкування був підвищений інтерес і активність не лише колишніх партизанів і підпільників, а й місцевого населення, молоді та учнів. Цьому сприяли високий рівень організації заходів, урочистість, підвищення змістовності програм та участь у проведенні заходів керівників місцевих державних органів і ветеранських організацій, а також посилення уваги до ветеранів підпільно-партизанського руху та надання їм матеріальної допомоги.

У Києві на святкові заходи, які проходили вперше на території Парку партизанської слави в Дарницькому районі, зібралися десятки тисяч ветеранів, жителів міста, молоді та учнів. Перед початком мітингу в літньому кінотеатрі грав оркестр, лунали пісні воєнних років, а після мітингу відбувся концерт. Усіх присутніх було запрошено на партизанський куліш. Зустрічі з ветеранами-партизанами і підпільниками відбулися у всіх районах Києва, а також в областях, містах і районах країни.

За рішенням Київської міської державної адміністрації розпочалася реконструкція Київського міського парку партизанської слави в Дарницькому районі. Закінчено будівництво на його території Музею партизанської слави. Цей парк стане привабливим місцем відпочинку ветеранів підпільно-партизанського руху та населення міста, а також центром проведення урочистих і культурних заходів.

Відкрито районний Музей партизанської слави в Оболонському районі Києва та в школі №29 Дарницького району. В Солом’янському районі відкрито меморіальну дошку, присвячену діяльності в період тимчасової окупації Києва Залізничного підпільного райкому партії. Відкриття музеїв і меморіальної дошки проходили урочисто за масовою участю ветеранів, населення і молоді, що було схвально сприйнято присутніми.

У повсякденній діяльності Комісія у справах колишніх партизанів колегіально вирішувала важливі питання ветеранського руху в Україні. За минулий рік відбулося вісім засідань комісії, на яких розглянуто 16 різнопланових питань. Найважливішими з них були: «Пропозиції Комісії у справах колишніх партизанів щодо поліпшення матеріального забезпечення ветеранів та інвалідів, а також відзначення 60-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр. (надіслано Верховній Раді України); «Про внесення доповнень до Указу Президента України від 25 квітня 2005 року №79» (в указі було пропущено категорію учасників бойових дій — партизанів і підпільників); «Про зміни в складі Комісії у справах колишніх партизанів; «Про лист Голові Верховної Ради України, голові громадської Ради ветеранів В. М. Литвину з приводу передачі з балансу Міністерства оборони України на баланс Фонду ветеранів Великої Вітчизняної війни товариству «Комбатант» майнового комплексу Київської контори матеріально-технічного забезпечення» та дев’ять питань щодо підготовки і відзначення в Україні «Дня партизанської слави» та 64-ї річниці початку партизанського руху в Україні.

Крім того, на засіданнях комісії за цей же час було розглянуто 132 питання про визнання громадян учасниками підпільно-партизанської боротьби, 75 матеріалів про видачу дітям колишніх партизанів чи підпільників довідок про те, що вони піддавались репресіям і гонінням з боку окупаційної влади у зв’язку з підпільно-партизанською діяльністю батьків для визнання їх учасниками війни. За рішеннями комісії або на підставі архівних документів колишнім учасникам підпільно-партизанського руху видано 164 відповідні довідки.

У минулому році на особистий прийом до Комісії у справах колишніх партизанів звернулось 270 громадян та партизан і підпільників або членів їх сімей, одержано 947 письмових заяв і матеріалів. Комісія надіслала заявникам 699 відповідей та роз’яснень.

На адресу Комісії у справах колишніх партизанів, а також до Верховної Ради України і Президента України вже протягом багатьох років надходять заяви і матеріали від малолітніх дітей періоду війни, яким на той час виповнилося п’ять—шість і менше років, про визнання їх учасниками підпільно-партизанської боротьби. Низка таких громадян роками звертається до різних державних органів, а деякі надсилають групові листи, іноді їх підтримують окремі районні організації ветеранів. Є випадки, коли ця категорія громадян звертається до судових органів і навіть до Європейського суду.

Тим часом порядок вирішення цих питань чітко врегульовано чинним в Україні законодавством. Учасниками підпільно-партизанської боротьби визнають тих громадян, які в роки війни брали безпосередню участь у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у складі партизанських загонів або підпільних організацій.

Статус малолітніх дітей колишніх партизанів і підпільників, які піддавались репресіям і гонінням з боку окупаційної влади у зв’язку з підпільно-партизанською діяльністю батьків, за пропозицією комісії визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як учасників війни, а всіх інших дітей війни — Законом України «Про дітей війни».

Загалом в минулому році після розгляду заяв і матеріалів громадян за рішеннями комісії було видано 143 партизанські квитки, з них майже половину колишнім зв’язковим, розвідникам, провідникам партизанських загонів і з’єднань, підпільних організацій. Багато з цих громадян мали офіційні документи про участь у підпільно-партизанській боротьбі, але тільки нині звернулися за одержанням партизанських квитків.

У плані розширення зв’язків між ветеранськими організаціями та узгодження з ними діяльності Комісія у справах колишніх партизанів у вересні минулого року провела зустріч з головами районних організацій ветеранів Києва, присвячену підготовці та відзначенню в місті «Дня партизанської слави» та 64-ї річниці початку підпільно-партизанського руху в Україні. В жовтні пройшла така зустріч з ветеранським активом Солом’янського району Києва. А перед цим члени комісії зустрічалися з працівниками Меморіального комплексу «Національного музею Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.» та з редактором газети «Ветеран України».

Члени комісії виступили з бесідами перед студентами історичного факультету Харківського університету з приводу відзначення 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні і 60-ї річниці початку підпільно-партизанського руху в Україні. Цій само тематиці було присвячено відвідання членами комісії Київського вищого комерційного торгового училища та зустріч з його учнями.

Наприкінці квітня минулого року в Комісії у справах колишніх партизанів відбулася презентація книжки «Остання атака» видатного кінорежисера і письменника, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, народного артиста України, академіка Миколи Мащенка. У книзі розповідається про події Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років. 500 примірників цієї книжки було безкоштовно вручено ветеранам війни.

На початку року на запрошення ветеранських організацій Білорусі делегація у складі восьми колишніх партизанів, які брали участь у визволенні Білорусі, на чолі із заступником голови Комісії у справах колишніх партизанів В. Рибалевським взяли участь у заходах, присвячених 60-річчю визволення країни від німецько-фашистських загарбників. Через Посольство Білорусі 40 колишнім партизанам України, які брали безпосередню участь у визволенні її території від окупації, було вручено медаль «60 років визволення Білорусі».

Комісія у справах колишніх партизанів продовжує свою діяльність.

Василь КОНЬКОВ, голова Комісії у справах колишніх партизанів при Верховній Раді, кандидат історичних наук, доктор філософії.