Ми, мешканці Косівщини, що на Івано-Франківщині, прочитали в «Голосі України» № 91 за 20.05.2005 року статтю «Відпустіть нас з банку» і зрозуміли, що у нас — така само проблема.
Так, за травень пошта не доставила додому не лише пенсії, а й допомогу малозабезпеченим та на дітей віком до трьох років. Тож мамам, щоб з’ясувати причини невиплат, довелося залишати малюків і їхати за двадцять кілометрів до районного центру соціального захисту. А там повідомили, що наші гроші за розпорядженням райдержадміністрації переведені до «Приватбанку», а ще додали, що про це написано в районній газеті. Вже з публікації ми дізналися, що до банку «потрапило» аж п’ятнадцять сіл.
Але ж ці села розкидані по гірській місцевості й сполучення з райцентром у них, м’яко кажучи, поганеньке. Більшість мешканців не має можливості їздити по ці гроші, та ще й по кілька разів на місяць. Адже приїдеш, а банкомати не працюють (їх лише два на район), або черги величезні, а буває, що й гроші закінчуються.
Набагато краще було б, якби цю допомогу, як і раніше, приносили разом із пресою листоноші. Це заощаджувало б наші кошти та час. Заяви, щоб нас закріпили за банком ми не писали, а прохання про те, щоб повернули наші гроші назад на пошту до голови райдержадміністрації вже передали. Та у відповідь — тиша...
Мешканці сіл Пістинь, Уторопи, Кобаки, Рожнів, Старі Кути, Черганівка, Смодна та інших.
Косівського району
Івано-Франківської області.
