«Голос України» передплачую з першого номера. Рідними стали імена Оксани Теленчі, Віталія Жежери та інших журналістів видання, а газета — необхідною, як їжа. Завдяки журналістам «ГУ» знаю про все: про політику нашої держави, культуру, спорт, життя інших країн. А ще моя родина не зраджує «Голосові» тому, що від самого початку в ньому об’єктивно висвітлюються думки різних політичних угруповань.
Засмучує, правда, лише робота наших зв’язківців. Приміром, я передплачую «ГУ» українською мовою, а мені часом приносять російською. А ще черговий номер можу отримати через три дні після його виходу. Це, звісно, дрібниці, проте кому потрібні новини на четвертий день, до того ж іноземною мовою? Я хочу читати рідною та вчасно.

Луцьк.