Причина безвісної і безславної, а отже, даремної, загибелі багатьох тарганів полягає в тому, що висуваються і вилазять вони тоді, коли сидіти треба. До того ж, сидіти тихо і мовчки, якомога далі й якомога глибше.
Одним з таких був один Тарган. З тих, що не сидять тихо і мовчки.
Після того як заграли Державний гімн, а потім закінчили грати, розумний Тарган подумає: «Так, грають гімн, а надворі темно. Перший це раз чи другий? Якщо другий, господарі світло не вмикатимуть, швидко заснуть, і тоді можна буде починати нишпорити. А якщо перший, господарі зараз устануть, увімкнуть світло і пристукнуть мене! Краще буде перечекати. Може, недовго».
І так він, розумний Тарган, слухає гімн щодня двічі. Слухає, а потім, коли справді можна, нишпорить.
Це розумний Тарган. А дурний — почув гімн, бачить — темно, і виліз. І почав нишпорити. Тільки почав — умикається світло! І дурного Таргана відразу пристукнули. І гімн грати не закінчили...
Тому будь розумним Тарганом, а не дурним: почув гімн — понюхай, чим пахне, подивися, що тобі світить: а раптом це не останній?!