Ніна Филимонівна Григорьєва слізно просить відгукнутися тих читачів газети, кому що-небудь відомо про її сина — Валерія Олександровича Григорьєва.
Цей лист надійшов з Київщини. Автор, 73-річна Ніна Григорьєва, не втрачає надії: можливо, його прочитає її синочок і заспокоїть материнське серце. «Я тільки хочу знати, де він і що з ним...» А якщо Валерію не потрапить на очі газета, нехай люди перекажуть йому, як тужить за ним мати.
Жінка пише, що син із дружиною — Пусько Валентиною Григорівною — мешкав у Дніпропетровську за адресою: Запорізьке шосе, буд. 38, корпус 5, кв. 333. У 2002 році продав однокімнатну квартиру і нібито переїхав на Вінниччину — в село Вербівка Липовецького району. Ніна Филимонівна написала до тамтешньої сільради. Але їй відповіли, що Валерій у Вербівці не з’являвся. «Я хотіла сама навідатися за цією адресою, — пише Н. Григорьєва, — але не маю здоров’я. Тому звертаюся до небайдужих людей: допоможіть старій матері у її непростих клопотах. Навіть якщо ця звістка виявиться для мене сумною, все одно напишіть, що знаєте про Валерія».
Ніна Филимонівна надіслала також фотокартку сина. Щоправда, фото чомусь обрізане. Поруч з Валерієм стояла жінка. До речі, саме на це одразу звернув увагу один з фахівців, котрі прокоментували листа Н. Григорьєвої.
Олексій ДРЕМЛЮГА, начальник відділу віз і реєстрацій УМВС України у Вінницькій області:
— На прохання редакції ми уважно перевірили факт можливого перебування на території області Григорьєва Валерія Олександровича. Однак у жодному з 27 районів, як і в самій Вінниці, у паспортних столах він не зареєстрований.
Василь ПОЛІЩУК, заступник начальника УМВС у Вінницькій області:
— Моя порада Ніні Филимонівні: обов’язково зверніться до міліції з письмовою заявою. Наголошую на цьому не лише тому, що правоохоронці зобов’язані будуть вдатися до розшуку. Згідно з чинним законодавством у разі, якщо протягом трьох років розшук людини не дає позитивних результатів, настають правові наслідки. Вони пов’язані з оформленням спадщини, певними виплатами тощо. Детальніше про це у разі потреби зможуть пояснити юристи. Але, повторюю, таке можливо лише за умови офіційного звернення до міліції. Хоча будемо сподіватися, що син все-таки озветься до матері.
Олег БЕЗВЕРХИЙ, кандидат психологічних наук, науковець Вінницького інституту післядипломної освіти вчителів:
— Ніна Филимонівна дуже правильно зробила, що звернулася до редакції. Читачі газети обов’язково щось повідомлять їй. Зізнаюся щиро, мене насторожив той факт, що фотографія розрізана навпіл.
У моїй практиці такі випадки зустрічалися нечасто. Пригадую, років сім—вісім тому один чоловік з Вінниці поїхав на заробітки за кордон і теж два роки не давав про себе знати. Але згодом все-таки повернувся додому. Сподіваюся, наведений факт бодай трохи заспокоїть материнське серце автора листа.
Не буду аналізувати поведінку молодого чоловіка. Як можна щось казати, коли не маєш про людину найменшої інформації? Не знаю також, як Ніна Филимонівна виховувала сина. Адже характер людини формується протягом перших трьох років її життя. Сподіватимемося, що Валерій озветься до матері. Хоч би як у нього склалися обставини, ненька, як ніхто інший, завжди зрозуміє свою дитину. Про це дорослий чоловік не повинен забувати.

Вінницька область.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Шановні читачі! Якщо вам що-небудь відомо про Валерія Григорьєва, повідомте його матері за адресою: Ніні Григорьєвій, хутір Василівка, село Веселі Гуляки Фастівського району Київської області.