Усе від дурості. Крім ліків.
Оскільки сказати «сталося це в Африці» буде дуже невиразно і розпливчасто (надто вже вона велика за площею), ми скажемо: сталося це в одному місці в Африці. І тому кожному й одразу стане ясно, де саме.
Отже, сталося те, що сталося — що ми тут розповідаємо.
Отож, у цьому одному місці сталося якось дещо незвичайне навіть для Африки (і теж для цього місця): якийсь Лев спочатку сидів у клітці в зоопарку, а потім став директором цього зоопарку!
Але не тому, що зразково поводився в клітці, а тому, що Лев!
Хоча, питається, навіщо в Африці мати зоопарк, коли уся вона — суцільний зоопарк?! А тим більше, тримати в ньому лева. Зрозуміло, не в клітці, а на посаді директора.
Оскільки профани не можуть правильно відповісти навіть на таке питання, зробимо це за них: тому що в Африці ніхто не піде дивитися на звірів у зоопарку, яких кожний може побачити і без зоопарку, скрізь і завжди. А от подивитися на лева, що не в клітці, а в кріслі, прийде багато, дуже багато хто!
Однак пробув директором Лев недовго: його з’їли! Ті, кого Лев міг з’їсти сам.
Тому що зоопарк — та ж держава, де теж усі хочуть їсти, і теж інших!
З’їли Лева відомо хто — ті, хто може з’їсти навіть лева: крокодили, мавпи і козли! Ті козли, що капусту їдять тільки про людське око. Щоб не було видно, що вони насправді їдять. Точніше, кого.
З’їли вони Лева, звичайно ж, у переносному значенні: зсадили з крісла і пересадили в клітку, щоб потім судити. І в такий спосіб виправдатися. Суддями були теж усі вони — Козел, Крокодил і Мавпа.
Опинившись удруге в клітці, Лев знов замислився. Але не над тим, над чим замислився першого разу: чому потрапив до клітки? — а над іншим: чому не з’їв Козла, бувши хазяїном зоопарку, чому не згодував Мавпу яким-небудь шакалам і чому не запхнув каменюку в пащу Крокодилові, не зв’язав її мотузкою і не кинув у річку, щоб плавав він хвостом догори іншим в науку?!
