Зрадники зраджують насамперед самих себе.
(Плутарх)
Якась Жаба посварилася з усіма жабами свого Болота і пообіцяла помститися за, як вважала вона, завдану їй образу. Помститися Жаба мала намір усім. Хоча зробити всім погано — означає зробити погано і собі також.
Звісно, підпалити Болото, як це хотіла зробити одна Синиця з морем, Жаба не збиралася, бо була розумніша за ту Синицю. Однак, бути розумнішою — не означає бути розумною, а лише меншим дурнем. Хоча дурень — що великий, що трохи менший, дурень усе одно. Тому що вийшло в Жаби все і закінчилося однаково нерозумно, як тільки могло. Бо не могло бути інакше: вона пострибала туди, де жив один Лелека, і сказала, що знає одне місце, де водяться такі жаби, яких він не тільки не їв, а навіть не бачив.
Зрозуміло, Лелеку не треба було вмовляти: він тільки запитав: де? — й одразу вирушив туди разом з нашою Жабою.
Точніше, своєю. Бо її він теж з’їв, хоча й останньою.
Так, воістину має рацію Плутарх, скрізь і завжди. Бо слова його про те, що зрадники зраджують насамперед самих себе, правильні для всіх народів і за всіх часів.
