Мабуть, більшість батьків давно вже змирилися з тим, що їхні діти воліють проводити дозвілля в Інтернеті.
До речі, перед молодими поетами і прозаїками Інтернет відкриває воістину привабливі перспективи. Бо якщо в реальному житті здобутками творців-початківців можуть насолодитися лише рідні та близькі, то у віртуальній реальності їхні шедеври доступні сотням тисяч людей. З цією метою і створюють літературні сайти, на яких кожен бажаючий може розмістити свої твори.
Одним із перших аматорських сайтів став «Клуб молодих обдаровань», що з’явився в Інтернеті під гаслом «Ведь если звезды зажигают — значит, это кому-нибудь нужно?» (В. Маяковський).
Однак не треба думати, що твори наших, безперечно, вельми талановитих авторів цікавлять лише інтернет-громадськість, — зауважує Ольга Романова, створювачка і незмінний редактор «Клубу молодих обдаровань» (http://www.іnters.com. ua/~bos). — Багато хто починає з публікації творів у Інтернеті, а потім розкручується, посідає призові місця на літературних конкурсах і навіть випускає власні збірки.
Головне в таких літературних проектах — надати молодому авторові можливість «засвітити» свої твори, хай поки що лише в електронному вигляді. А ще допомогти талантам повірити у власні сили, адже в «КМО» кожен бажаючий може не тільки розмістити свої і почитати чужі твори, а й залишити рецензію колегам за покликанням. А відгуки читачів — це саме те, що змушує молоді таланти не стояти на місці, а вдосконалюватися, постійно гострити своє перо. І цілком імовірно, що через десяток років світ буде із захопленням  вчитуватися у твори тих, хто нині їх залишає на літсайтах. От хоча б і постійного автора «КМО» — молодого українського поета Петра Щербини:
Любити літо не кожен може. 
Не кожен може його зігріти. 
Джмелі у липах на липень схожі, 
а вишні — на метеорити.
І вітер трави веде під руку, 
і ніч проковтує їх волосся, 
і хтось дізнався: вона в них — друга... 
А перша — осінь.»
Тож якщо ваш син чи дочка увесь час пропадає у всесвітній павутині, не варто їх лаяти. Можливо, там вони знайшли те, чого їм так бракувало в реальному житті, — визнання їх літературного таланту першими віртуальними шанувальниками.