Баба Валя вийшла на заслужений відпочинок з пенсією 150 гривень. Правда, дуже рада останньому підвищенню, трохи легше стало жити. Але вона й до цього не однією лише пенсією обходилася. Щоранку, будь-якої погоди, баба Валя виходить з будинку, тягнучи за собою «кравчучку», обладнану величезною коробкою з-під імпортних цигарок. Обходить з нею найближчі пивні «генделики», підмітає, прибирає сміття: за цю роботу їй дозволяють забирати відходи з паперу, порожні пластикові і скляні пляшки.
Усе це «добро» баба Валя завозить до свого однокімнатного помешкання і доводить до ладу: складає в окремі пакунки папір, утрамбовує пластикові пляшки і вирушає до приймального пункту.
— Кілограм паперу коштує двадцять сім копійок, пластикових пляшок (до речі, цей кілограм ледь вміщається у величезний поліетиленовий мішок для сміття) — вісімдесят, — охоче ділиться жінка «секретами» своєї роботи. — А ще додати сюди виручку за скляну тару, то мій «лівий» заробіток щодня становить гривень десять. Ось і рахуйте: місяць без вихідних, без відпочинку — і триста гривень набігає. Конкурентів не маю, бо я щодня «на точках», але, гадаю, варто не вийти кілька днів і місце займуть.
Якось підходить до мене гарно одягнута дама та й каже: «Оце дивлюся, як ви бідуєте, та й вирішила трошки допомогти. У мене багато речей таких, що ще можна носити, то я хотіла б вам віддати»...
Краще мені ляпаса дала б. Бо в мене того одягу — сама можу поділитися з ким-небудь. Та й працювала до пенсії в непоганій установі. А те, що нині знайшла собі такий підробіток, то все одно ліпше, ніж на лавці сусідкам кісточки перемивати.
Сьогодні всяк по-своєму виживає. Я нікому не заважаю, ні в кого нічого не краду, але й не старцюю.  Як можу — так і живу. За квартиру плачу вчасно,  на столі завжди є хліб і до хліба, є масло і м’ясо, овочі і фрукти. Доньці допомагаю: вона живе окремо, але не працює, а в зятя малі заробітки...
А сусіди? Я людина мирна, тарганів не розводжу, у квартирі в мене чисто, тож живемо дружно.
Баба Валя охайно одягнута, в чистому фартушку. Ніяково посміхаючись, повідомляє:
— А нещодавно я заміж вийшла... У Петі померла дружина, тепер бідуємо удвох. 
Отож доки ще є трохи здоров’я, сяк-так переб’ємося, а там, може, щось зміниться.