Олексійку не пощастило від початку його ще коротенького життя. Мати хлопчика з красивим ім’ям Надія — «кочівниця» за вдачею: сьогодні мешкає в одному районі, через місяць — в іншому. За матеріалами суду у Надії К. — семеро дітей від різних чоловіків... Є в Олексійка й тато — Анатолій М. Проте тепер уже можна сказати, що в нього БУЛИ батьки.

Народився Олексій у жовтні 2000 року в Довжику, в хліві. Його загорнули у таке-сяке ганчір’я і з матір’ю відвезли до лікарні.

— Днів через десять Надія прийшла додому і розповіла, що дитина слабка і їй потрібні гроші, — засвідчила слідчому сусідка Надія Ступак. — Приватне підприємство «Довжик» виділило їй кошти. Надя відразу поїхала до Чернігова і того самого дня повернулася. Сказала, що гроші віддала в лікарню. Насправді ж, як я дізналася, гроші на ліки вона не передала, а дитину покинула... Згодом вони зі співмешканцем Анатолієм таки забрали дитину, але за нею не доглядали. Надія постійно випивала, бувало, по кілька місяців десь мандрувала. Щоб заспокоїти хворе, мокре й брудне дитя, батьки давали Олексійкові горілку...

Коли Михайла Колодку обрали сільським головою, він дізнався про «горілчане виховання» незареєстрованого хлопчика і вирішив провідати неблагополучну сім’ю. Олексійкові вже тоді виповнилось півтора року.

— Я був уражений станом дитини, — розповідає він. —Ходити і говорити не вмів. Худеньке, голодне: дав яблучко — так він його з корінцем з’їв. А цукерку ще довго крутив у ручках, не знаючи, що з нею робити! Ми викликали «швидку» з Чернігова, щоб забрали дитя, бо ще трохи — і пропав би хлопчик.

У лікарні в дитини було виявлено купу хвороб: гострий обструктивний бронхіт, затримка нервово-психічного розвитку, косоокість. У центральній районній лікарні хлопчик пробув з квітня по вересень 2002 року. Наступного року теж на кілька місяців потрапив до медзакладу з діагнозами анемія та пневмонія. Лише у вересні 2003 року сільрада зібрала необхідні документи для оформлення свідоцтва про народження. Батьком хлопчика був записаний не справжній (Анатолій М.), а колишній чоловік Надії Олексій К., бо досі не розірвано офіційного шлюбу.

Місцевий Чернігівський райсуд у травні цього року визнав Надію К. винною у незадовільному вихованні дитини і призначив покарання за статтею 166 Кримінального кодексу України — три роки позбавлення волі з дворічним іспитовим терміном. Та оскільки жінка не виконувала процедурних вимог, 10 вересня прийнято постанову про направлення її для відбуття покарання. Проте, як повідомив М. Колодка, Надія знову десь зникла з Довжика...

А як же Олексійко? У березні цього року він потрапив до Чернігівського притулку для неповнолітніх. Там його відгодували — і дитинка ожила, почала цікавитися іграшками, вимовила свої перші слова. Нині він — підопічний Прилуцького дитбудинку.

На жаль, перші роки життя хлопчика, проведені без належного догляду, нормального харчування, завдали непоправної шкоди його здоров’ю та психічному розвитку. Материнські горілчані «ліки» ще довго даватимуть про себе знати. Але надія, що все буде гаразд, є.

Чернігівська область.