На другому Всеукраїнському конкурсі соціально-рекламної інформації серед обласних центрів соціальних служб для молоді переможцями стали Дніпропетровський — за кращий плакат, Вінницький — за кращий буклет, Чернівецький — за кращу відеопродукцію, Волинський — за кращу аудіопродукцію, Луганський — за кращу акцидентну продукцію (інформацію, записану на компакт-диску «Здоровим бути здорово!»).
Як діє соціальна реклама і хто її створює — розповідає директор Дніпропетровського обласного центру соціальних служб для молоді Ірина КАБАТ:
— Плакат-переможець створений колективом студентів-волонтерів. Соціальна реклама викорінює проблеми, з якими зіштовхується кожен у повсякденному житті, нею із задоволенням займаються студенти різних вузів. А результат роботи їх заохочує. Продукції соціальної реклами потребують працівники шкіл, медичних закладів, Червоного Хреста й Управління з боротьби з незаконним обігом наркотиків. Маємо у Дніпропетровській області 44 міські та районні центри соціальних служб для молоді. Через них і розповсюджуємо нашу продукцію.
Студенти-волонтери, побувавши у дитячому притулку, відразу накидали олівцем зворушливу листівку про батьківство: під ліхтарем стоїть батько-п’яниця, а поруч дівчинка з розірваною повітряною кулькою і розв’язаною стрічечкою у волоссі. Такі листівки насамперед розповсюдили в неблагополучних сім’ях, про які дізнаємося від служб у справах неповнолітніх, лікарів, голів селищних рад — джерел багато.
Нині вже утворилася черга з сімей, які потребують соціального опікунства. Та дуже важко було починати, адже ми не чарівники і не лікарі, потрібно було знайти шляхи впливу на свідомість... Розмовляємо з кожним окремо, дошукуємося, що призвело до такого становища, допомагаємо знайти вихід, даємо адреси, куди можна звернутися. Розмовами, листівками поступово пробуджуємо свідомість.
Ось приклад з Царичанського району. Дружина померла кілька років тому. Чоловік з горя запив і зовсім забув про дочку. Недавно їй виповнилося п’ятнадцять років, а вона нічого робити не вміла. Будинок був страшенно занедбаний. До них почали навідуватися працівники соціальної служби. Навчили дівчинку прибирати, готувати їжу, консервувати, навіть доглядати за одягом та волоссям. Батько присоромився й поступово взявся за розум. Голова сільради виділив їм кілька курей, дав зерна, нині вони вже мають своє господарство. Чоловік зовсім змінився, помолодшав, ми хочемо допомогти йому працевлаштуватися. Коли приходимо, жартує: «Ну тепер, дівчатка, ви мені й жіночку знайдіть...»
Відразу результату від соціально-рекламної інформації не видно, вона діє поступово, впливаючи на підсвідомість. Негатив відчуємо, якщо соціальної реклами не буде зовсім.
