Верховна Рада України активно адаптує національне законодавство у сфері інформації до європейських правових стандартів
Минулий пленарний тиждень парламенту ознаменувався прийняттям низки законів у сфері інформаційних відносин, метою яких є адаптація вітчизняних правових приписів до міжнародних правових стандартів та вимог європейського співтовариства.
Так, 21 жовтня 2004 року Верховна Рада України на своєму засіданні прийняла у третьому читанні та в цілому як закон нову редакцію Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Підготовлена парламентським Комітетом з питань свободи слова та інформації нова редакція закону цілком відповідає європейським правовим стандартам щодо функціонування регулятивних установ у сфері телерадіомовлення. Новий закон спрямований на максимальне унезалежнення діяльності Національної ради, перетворення цього позавідомчого державного органу на справжню колегіальну експертну установу в сфері телерадіомовлення.
Новою редакцією закону значно вдосконалено наглядові та регуляторні повноваження Національної ради, порядок призначення її членів, обрання голови Національної ради, його заступників та їх повноваження. Зокрема, встановлено заборону на ротацію та необґрунтоване припинення повноважень членів Національної ради. Отже, члени Національної ради виконують свої обов’язки безперервно чотири роки, а дострокове припинення їхніх повноважень можливе лише за «природних» причин (звільнення за власним бажанням, припинення громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього тощо). Такі положення фактично унеможливлюють незаконний вплив на ухвалення рішень Національною радою. Окремо у новій редакції виписані норми щодо прозорості фінансового забезпечення діяльності Національної ради.
Цього само дня Верховна Рада України прийняла Закон «Про призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та припинення їхніх повноважень». Слід зазначити, що Національні теле- і радіокомпанія України як провідні телерадіоорганізації нашої держави, що здійснюють мовлення на території майже усієї країни, є ключовими суб’єктами інформаційних відносин та визначальними чинниками інформаційної безпеки України. У новому законі пропонується на належному нормативно-правовому рівні визначити належність повноважень з призначення та звільнення керівників НТКУ та НРКУ, відповідної процедури, кваліфікаційних та інших вимог до потенційних керівників цих організацій тощо. Передбачається, зокрема, що керівників (президентів) НТКУ і НРКУ призначатиме на посаду Верховна Рада України за поданням Президента України.
Закон також передбачає можливість звільнення керівників НТКУ та НРКУ Верховною Радою України у разі порушення ними вимог законодавства України, прав і свобод громадян, невиконання наданих їм повноважень. Таке звільнення може мати місце винятково за наслідками розгляду Верховною Радою України звіту керівника НТКУ чи НРКУ. Останній, у свою чергу, заслуховується за письмовою пропозицією Президента України або не менш як 100 народних депутатів України, яка подається на ім’я Голови Верховної Ради України. Така процедура дасть змогу забезпечити належний парламентський та суспільний контроль за діяльністю провідних суб’єктів інформаційної сфери держави.
Крім того, парламент після тривалої дискусії, яка точилася серед журналістської спільноти, експертів у сфері інформаційного права, ухвалив у першому читанні проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на інформації), підготовлений Комітетом з питань свободи слова та інформації. Законопроектом пропонується внести зміни до статті 277 Цивільного кодексу України, згідно з якою будь-яка поширена негативна інформація про особу вважається недостовірною. Наявність такої норми у чинному законодавстві призводить до значних ускладнень у професійній роботі представників засобів масової інформації. Адже, наприклад, будь-який критичний матеріал про політичного діяча в газеті може бути розцінений як недостовірний, а журналісти (автори цього матеріалу) нестимуть цивільну правову відповідальність. Прийняття в першому читанні проекту змін до Цивільного кодексу є першим та важливим кроком парламенту до скасування цієї двозначної норми.
