Усі чують, ніхто не бачить
У Київській міській галереї мистецтв «Лавра» презентовано нову українську абетку роботи відомого графіка Василя Чебаника.
Чим не догодили професору Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури старі букви? Василь Якович каже: «Україна не має своєї абетки, хоча володіє багатющою традицією кириличного письма. Шрифт графічно відображає мовну мелодику. А ті букви, якими користуємося зараз, — свита універсального пошиву — нічого нашого! Навіть специфічні буква «ї» та апостроф — колись були в російській абетці».
Василь Чебаник у пошуку красивих літер звернувся до давньогрецького, староболгарського кириличного письма та абетки Київської Русі (звідти прийшла буква, що стала основою малого герба України, — хто ще може таким похвалитися?). Художник створив українську абетку на основі класичної «кирилиці» з сучасними художніми і естетичними особливостями. За словами Василя Чебаника, вона має 16 відмінностей і буде зрозумілішою для інших народів. Скажімо, «Р» з коротким відростком нагадує латинську «R».
Нова українська абетка — проект мистецький і поки що складно говорити про його практичне втілення. Проте, покладаючись на власні спостереження, зауважу: є у ній щось душевне і близьке.
