Десять років минуло від того щасливого Різдва, коли познайомилися Світлана і Володимир. За цей час лелека тричі прилітав до будинку по вулиці Коцюбинського, щоразу наповнюючи його новою радістю і клопотами. Але Світлана — мама Сергія, Сашка і Тетянки — сама ще на вигляд як дівчинка-випускниця з веселими веснянками на щічках. Хоча вона таки є випускницею, ще й відмінницею. Минулого року з відзнакою закінчила коледж і тепер навчається в інституті, одночасно працюючи помічником технолога на заводі «Імпульс».
— Оноре де Бальзак вважав: «Якщо будинок до 40 років не наповнюється дитячим сміхом, то його заповнюють привиди», — з посмішкою цитує Світлана. — І я з ним згодна. А ще кажуть, що одна дитина — сирота на білому світі. У мене їх троє і це подарунок долі.
Ні слова нарікань не почула від молодої матері. Шидивари не користуються жодними особливими пільгами для багатодітних сімей, проте вони й не чекають милості від держави. Тримають чимале господарство, обробляють город. Улітку обов’язково ходять по гриби та ягоди.
У кожного в родині свої обов’язки. Звичайно, не менше турбот, ніж у Світлани, має і глава сімейства —Володимир. Він працює оператором у заводській котельні, а дома займається будівництвом: необхідно перекрити покрівлю, добудувати ванну кімнату.
Прилучаються до домашнього господарства й діти. Кожний робить те, що йому краще вдається. Найстаршенький — третьокласник Сергій порається на городі, приганяє кіз зі стада, любить приготувати обід. Уміє він навіть в’язати на спицях — бабуся Галина навчила. Цікавить хлопчика і японське мистецтво орігамі. Ще він часто малює зоряне небо і мріє розгадати всі його таємниці.
Другокласник Сашко допомагає прибирати. Серед його захоплень — і азартний футбол, і серйозна математика, і перспективна англійська мова. А уві сні бачить себе хлопчина відважним моряком.
Меншенька Тетянка — теж мамина помічниця. Коли до хати приходять гості, варто тільки гукнути — вмить накриє стіл. Дівчинка любить танцювати, співати й «літати» на велосипеді. Мріє стати лікарем і «робити всім уколи».
Усі троє діток ходять на тренування з акробатики до спорткомплексу заводу «Імпульс».
— Звичайно, життя без труднощів не буває. Головне — вміти долати їх. Цього ми навчаємо дітей, — каже Світлана. І, посміхаючись, додає: 
— Інколи буває, що й наші малюки сваряться. Проте на вулиці — один за двох і два за одного.
Шостка Сумської області.