Навколо триває нав’язлива реклама тютюнових виробів. Чимало ровесників мого сина почали курити. Підкажіть, як у такому агресивному середовищі уберегти підлітка від нікотинової залежності?
Світлана КОНЄВА.
Київ.
Відповідає психолог Юрій КАЛАШНИКОВ:
— Справа навіть не в рекламі. Уявімо собі, що в усіх засобах масової інформації, на всіх рекламних щитах розпочнеться активна реклама оселедців. Щодня по десять разів ми будемо чути і бачити: оселедець смачний, корисний, поживний... Через кілька днів багатьох занудить. Проблема не в рекламі, а у відсутності протиотрути — реклами здорового способу життя. Самотній слоган «Курити? На це немає часу!» мало спрацьовує.
На жаль, курять чимало підлітків, а кидають лише ті, в кого з’явилася потреба жити без сигарет: несумісність діяльності з палінням, хвороба, релігійні переконання.
У школах курять учителі, вдома — батьки. Підкріпіть це фразами «Смак життя», «Відчуй себе сильним, важливим...», і от уже й нікуди подітися. Нам вбивають у голову, що можна курити і водночас займатися спортом, стати артистом, загалом — жити...
Дуже важливо усвідомити, що жити якісно і курити не в усіх вийде. Адже «дружба» із сигаретою до вісімнадцяти років піддає небезпеці нервову систему та мозок. Легені курця не спроможні повністю наситити організм киснем. Клітини органів і систем стають «з душком». Від паління не вмирають, але пізнають, що таке старість, у двадцять п’ять—тридцять років.
На підлітків заборони не діють. Слова потрібно підкріплювати своїм прикладом. Укладіть з дитиною договір: «Буде можна, але після вісімнадцяти». Практика засвідчує, що чимало з тих, хто спробував курити після вісімнадцяти, так і не починають.
Головне — навчіть свою дитину бути вільною і незалежною. Вільною від забобонів і незалежною від думки натовпу.
