Так судилося Богом і долею, що Марія Гуцул в 32 роки овдовіла (чоловік Василь загинув в автокатастрофі). Залишилася вона з двома синами — школярами Миколкою та Васильком у свекрушиній хаті. Чого гріха таїти: не дуже ладили між собою свекруха і невістка.
Минуло кілька років і Марія вийшла заміж за вдівця, який перейшов жити до неї (можете собі уявити, як зустріла його свекруха...). Всіляко бувало: і добре, і зле, але здебільшого не в мирі та супокої.
Виросли діти. Микола оженився у сусідньому селі й також привів молоду дружину Ірину до себе додому. Згодом баба-свекруха і правнуків дочекалася: Мар’янки і Віталика. У чепурній оселі загуло, наче у вулику...
Затим і молодший Василь побрався з Наталкою (родом з сусіднього району). І знову-таки молоде подружжя прийшло жити в Дубу! Уявіть собі: три сім’ї в одній хаті! Та ще й найстарша баба-свекруха. «Хочеш чи не хочеш, а тут мимоволі стаєш Кайдашихою», — зізнається Марія Дмитрівна.
Не подумайте, що Марія Дмитрівна надто поганого характеру. Вона вважає, що в усьому має бути лад і справедливість. «Якщо хтось не те, що відверто бреше, а лукавить, то я одразу стаю у позу ображеної і можу дати волю язикові. Наприклад, запримічу, що в оселі вчасно не заметено, то вчиняю такий галас, що й далекі сусіди почують».
Господарство у Гуцулів чимале. І корови, і свині, і навіть пара коней. Не жіноча це робота, але всі вже звикли до вороних. «Корів і свиней окрім мене ніхто не годує, — каже Марія Дмитрівна, — а Ірина і Наталка пораються біля коней. Подивилися б ви, як вони влітку їх з паші приганяють додому. За гриви ведуть!
А хлопці хлопцями: то один «зачумакує» і зайву чарчину-другу хильне, то другий... Тоді їм коні і не в голові. А як приходять додому, то обидва стають тихше води, нижче трави... Я намагаюся ладити з усіма. Аби спокій був, аби статки зростали, аби все плило до хати, а не від хати. Нелегко мені бути Кайдашихою, але — мушу!»
...В їхній родині ще не доходило, як у тому художньому творі, до бійок чи бодай до поділу майна. Не крадуть тут один в одного курячі яйця і не підбивають рябим лапи. Не доходило до цього і, мабуть, й не дійде, допоки усім ужитково-побутовим процесом керує Марія Дмитрівна...
Рожнятів
Івано-Франківської області.
