Особливістю цьогорічного конкурсу дитячих листів «Перше побачення моїх батьків», що уже вп’яте відбулося на Вінниччині, стало відзначення не лише переможців, а й героїв їхніх розповідей. Організатори конкурсу — представники обласного Центру соціальних служб для молоді — запросили на щиру розмову в один із затишних ресторанів обласного центру щасливих переможців та їхніх батьків. До речі, їх уперше вітали й представники влади: заступник голови облдержадміністрації Євгена Фолюшняк та заступник голови обласної ради Степан Нешик.

Найкращим, на думку журі, визнано лист Сергія Щура з Козинецької школи Липовецького району. Іскорка кохання в очах його батьків — Юлії Степанівни та Віктора Івановича — спалахнула чверть віку тому в... учительській під час засідання педради.

Друге місце присуджено Анастасії Калкатин із Могилів-Подільського району та Тетяні Охоті із Оратівського району. Третє місце розділили Дарина Голішевська (Чернівецький район) та Олександра Ніколюк (Тиврівський район). Заохочувальною премією відзначено Григорія Первака з Барського району: хлопець розповів про перше побачення своїх... прабабусі та прадідуся. До слова, старша сестра Григорія — Тетяна у свій час також перемагала в конкурсі.

Більш як 500 хвилюючих розповідей про щасливі миттєвості життя розглянуло журі. Уривки з окремих листів були зачитані під час ушанування переможців. Першим кроком до подальшого спільного життя для одних став... ремонт поламаних дверей, долі інших поєднав шкільний вальс чи букет квітів, подарованих незнайомим хлопцем за те, що «ти найкраща у світі»...

Організатор конкурсу — керівник обласного Центру соціальних служб для молоді Олена Стоялова вважає: «Це надзвичайно людяний конкурс. Він тісніше здружує батьків і дітей. Робить усіх нас добрішими, відвертішими і... щасливішими. Повірте, не було жодної людини на нашому зібранні, в кого очі не світилися б щастям. Продовженням теми, розпочатої дітьми у листах, стали усні розповіді самих батьків. Слухати їх було не менш цікаво, ніж читати самі листи. Плануємо й надалі запрошувати героїв кращих розповідей на розмову. Можливо, вдасться реалізувати телевізійний проект з однойменною назвою. Це те, що конче необхідно суспільству у наш непростий час».

Степан Нешик: «Батьки можуть пишатися тим, які ніжні, щирі, люблячі у них діти. Слова, якими вони називають своїх найдорожчих людей, — лебідоньками, ангелами —змушують гулкіше битися серце. На мою думку, конкурс потрібен уже тому, що він робить дітей добрішими, а участь у ньому є надзвичайно потужним виховним заходом».

Євгена Фолюшняк: «Щоб узяти участь у конкурсі, дітям потрібно обов’язково поспілкуватися зі своїми батьками. Без цього листа не напишеш. Розмова на таку дещо незвичну тему стає першим кроком у доросле життя: діти мимоволі рівняються на батьків, бо кожному хочеться бути щасливим. Конкурс є дуже ефективним виховним заходом, який продовжуватимемо і далі».

Як повідомили організатори конкурсу, за п’ять років переможцями стали 120 учнів, а всі кращі листи буде надруковано окремою збіркою.

Вінницька область.