Сіро-буро-малинова Пляма вищої якості нарешті таки відбулася — як творча особистість. Удатна з себе і, безперечно, талановита основоположниця модерну. До всього ж їй пощастило влаштуватися на видному й престижному місці — на модній білосніжній кохтині, де вона здалеку в очі впадає і де на неї тепер усі звертають увагу, тож популярність її росте, мов на дріжджах.
— Як страшенно хочеться творити! — тільки й чути од неї. — Виявляти себе, зростати у творчому завзятті, зростати, зростати і зростати!.. Виставки, вернісажі!.. Андеграунд, постімпресіонізм, сюрреалізм. О, світ ще почує моє новаторське ноу-хау!..
Кому нагірчив мед?
— Моє життя з Медом на повірку ніколи не було медом, як про те дехто з необізнаних пасталакає. А я ж йому так вірила! Як і його обіцянкам та клятвам, що наші пута Гіменея будуть ледь чи не зацукреними. А що виявилось насправді? Які лакомини? Я ними ніколи й не ласувала. Навпаки, я ще сама дарувала йому ласощі. А він мені чим віддячив? Полиновою своєю невірністю!
Її слухали, їй співчували та дружно ганили сякий-такий Мед, який за роки їхнього подружнього життя, з’ясовується, стільки нагірчив такій чудовій своїй жоні — солодко-незрівнянній Гірчиці!
Трудівнички
— А чи не пора нам уже зробити перерву на роботу? — запропонував Так-Сяк. — Попрацюємо нарешті й ми.
— Попрацюємо, братику, — охоче погодився Як-Небудь.
