Нещодавно приїхала до мами і зустріла свою колишню однокласницю. Не бачилися ми з нею років п’ятнадцять. Весь день гуляли містом, згадували шкільні роки, ділилися подіями особистого життя. Я розповіла Тані (так звати мою подругу), що вийшла заміж, що чоловік на десять років старший від мене і що вже п’ять років нашому сину. Цікаво, але в неї така само різниця у віці з чоловіком. Тільки старша вона...
Таня познайомилася з Максимом на дні народження у своєї сестрички Марини. Компанія сімнадцятирічних хлопців і дівчат зібралася велика. Але високий, стрункий і зовсім не схожий на сімнадцятилітнього Максим швидко знайшов спільну мову з 27-річною Тетяною. Весь день народження вони говорили «про життя», танцювали, гуляли набережною і розійшлися, сказавши на прощання один одному лиш одне слово: «Бувай».
— Незважаючи на те, що Макс і моя Маринка навчалися в одному класі, його я бачила рідко, — розповідала мені Танюша. — Тим паче що в мене тоді був бурхливий роман із співробітником і не менш бурхливе розставання. А на випускному балі моєї сестри ми з Максимом зустрілися знову. Невдовзі він вступив до інституту, і ми почали зустрічатися. Спочатку — як друзі, а потім я зрозуміла, що не можу жодного дня прожити, не думаючи про цю людину. Через два роки таких побачень Максим запропонував мені руку і серце. Весілля ми вирішили не влаштовувати, просто посиділи в колі родичів і близьких друзів. І ось сталося те, що сталося: мені «стукнуло» тридцять, а в мене був чоловік-хлопчик...
Далі Таня розповіла, що сварки стали частим гостем у їхньому будинку. Макс після занять постійно затримувався з однокурсниками, роботу шукати відмовлявся, мотивуючи тим, що спочатку йому потрібно здобути освіту. А коли Таня народила сина, чоловік міг тижнями взагалі не з’являтися вдома.
Масла у вогонь підливало і те, що Максим почав соромитися Таню. По-перше, після пологів вона трохи додала у вазі, а по-друге, їхня різниця у віці стала більше помітніша. На дискотеки, які подобалися чоловіку і його одноліткам, Таня ходити не могла (і дитина тримала, і не цікаво їй було там), а друзі Максима дещо комплексували перед подругами Тані. Так і виходило, що дозвілля вони проводили порізно.
— Але чашу терпіння переповнило інше, — згадувала Таня. — Мало того, що він зовсім не цікавився дитиною, не приховував свої зради, але у Максима ще й вистачило нахабності під час чергової сварки заявити мені, що йому більше не потрібна «стара, хвора жінка з вантажем». «Вантажем» він назвав нашу дитину...
Нині Таня розлучається зі своїм горе-чоловіком-хлопчиком і сподівається, що все-таки зустріне справжнього чоловіка. А головне — щоб він був старшим. Адже так хочеться відчути себе молодою дружиною!
Запоріжжя.
