У нашому будинку дитини перебуває більш як 50 малюків віком до п’яти років. Багато з них хворі, і їх лікування можливе тільки за кордоном. Є окрема група дітей, які від народження прикуті до ліжка...
Ми, як адміністрація дитячої установи, докладаємо всіх зусиль, щоб забезпечити всіма зручностями й опікою цих малят. Але на сьогодні нам катастрофічно бракує фінансування. Теплозабезпечення і водопостачання нині на рівні грубного опалення та підігріву води в титанах. Приміщення, в яких живуть діти, а також ті, що призначені для прання та готування їжі, потребують термінової реконструкції. Все устаткування (зокрема й медичне) у нас старе і практично не придатне для використання. Крім того, дітям потрібно елементарне: одяг, взуття, постільна білизна й іграшки.
Держава не дуже прагне допомагати таким будинкам. Але ж цим дітям найбільше потрібні турбота, захист та увага. У нас немає іншого виходу, як просити про допомогу вас, шановні читачі «Голосу України». Діти і без того обділені долею, а дивитися на їхні страждання щодня — несила.
Василь РАДЧЕНКО, директор дитячого будинку для дітей-інвалідів.
Новоград-Волинський Житомирської області.
