Жителі Рівного Володимир та Валерій (одному — сорок, другому — сорок три роки) зайшли до нічного клубу не задля того, щоб просто згаяти час. Ось уже більш як годину вони спостерігали за двома симпатичними дівчатами, які вирізнялися серед інших своєю поведінкою.
«З цими проблем не буде», — вирішили приятелі. І невдовзі 24-річні Марія та Світлана вже сиділи за їхнім столиком, смакуючи шампанське. Коли градуси перейшли межу, Володимир і Валерій, нахвалюючи вроду і танцювальні здібності подруг, відкрито запропонували їм роботу у такому само нічному клубі в Чехії.
Якби дівчата обурилися з такої пропозиції чи підняли галас, вербувальники могли все списати на їхню нетверезість. Але ті не лише пристали на пропозицію, а й підписали, не вагаючись, розписки про те, начебто мають перед Володимиром та Валерієм борг у 3,3 та 3,6 тисячі євро. Та в Чехії на легковажних рівнянок чекав не нічний клуб, а бордель.
Треба віддати належне напарникам із злочинного бізнесу: вони були непогані психологи, відтак знаходили жертв для работоргівлі не лише в кафе, ресторанах, нічних клубах. Вони тримали на «гачку» симпатичних жінок 22—30 років, котрі мали фінансові проблеми. Серед таких були безробітні, матері-одиначки, які, щоб підняти на ноги дітей, шукали заробітків за кордоном.
— Валерій умовив мене виїхати за кордон, де обіцяв роботу, — розповідає 23-річна Людмила. — Мені набридли хронічні злидні, поневіряння в пошуках роботи на батьківщині, і я погодилася. Валерій допоміг в оформленні закордонного паспорта й візи для виїзду до Італії. Грошей у мене не було, тому він змусив написати боргову розписку на тисячу американських доларів, пояснивши, що сюди входить і його винагорода за послуги. Я тоді подумала: працюватиму в Італії до сьомого поту, щоб цей борг повернути та ще й собі щось заробити. Але коли я прибула в передмістя Рима, де мала доглядати стареньку бабусю, мені повідомили, що, мовляв, я придбана за 2,5 тисячі американських доларів і маю надавати клієнтам сексуальні втіхи. Я була у відчаї, але нічого вдіяти не могла, бо документи залишилися у нового хазяїна, який обіцяв повернути їх після того, як я відроблю суму, витрачену на моє придбання...
Таке запевнення розраховане на легковірних. Скажімо, дві мешканки Рівненщини так само, як і Людмила, потрапили до будинків розпусти Будапешта (їх продали за тисячу доларів кожну). Згодом їх примусили надавати сексуальні послуги на автомобільних трасах уже в Італії, поблизу міста Туріна.
Це лише кілька жертв підприємливих Валерія та Володимира. Жінки, наче метелики, полетіли на світло й обпалили «крильця», зазнавши фізичної та моральної наруги. Взагалі, список торговців живим товаром набагато довший і міг би й надалі поповнюватися, оскільки нестатки, фінансові, життєві проблеми, безробіття — благодатне підгрунтя для процвітання такого кримінального бізнесу.
Але недаремно у народі кажуть: на чужій біді щастя не збудуєш. У момент транспортування чергової партії «невільниць» Валерія та Володимира затримали правоохоронці. В такий спосіб було поставлено крапку у копіткій роботі міліції, УСБУ, митників, які співпрацювали з колегами із інших держав.
Затриманим пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 149 ч. 2 Кримінального кодексу України. За торгівлю людьми їм загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
А українських красунь ще раз застерігаємо: будьте пильнішими. Адже вербувальники «живого товару» вдаються до всіляких хитрощів: видають свою діяльність за цілком легальний бізнес, маскуючись за вивісками агентств моделей, туристичних фірм, міжнародних шлюбних агенцій.
Рівне.
