Дуже важко зробити правильний вибір, особливо коли ставиш собі запитання: «А ким я буду в майбутньому?»
Коли в дитячому садочку мене запитували, ким я хочу стати, я цілком упевнено відповідала, що буду артисткою. Дорослі якось дивно посміхалися і казали: «Удачі тобі!». В міру того, як я дорослішала, почала розуміти цю посмішку. Тоді не помічала, що половина всіх дітей відповідали так само. Мої перші спроби наблизитися до своєї мрії закінчилися не дуже вдало.
Переді мною відкрилася перспектива вибору безлічі різних професій, і я відволіклася від своєї давньої мрії. Що поробиш, людина так улаштована, коли в неї все виходить — іде далі, а коли постає багато труднощів — мимоволі опускаються руки.
Зізнаюся, в мене було так само. Але недовго. Одного разу подумалося: «Що я роблю? Невже сподівалася, що все буде легко? Ні, в житті нічого не буває легко». Після цього почала активно брати участь у концертах, конкурсах та інших заходах. І впевнена, що всі мої старання не будуть даремними.
Нині навчаюся в Академії мистецтв. Якось, готуючись до чергового концерту, розговорилася з першокласницею. Запитала в неї: «Ким ти хочеш стати?» Вона відповіла: «Звичайно, артисткою!» Я посміхнулася і сказала: «Удачі тобі!» і пішла репетирувати.
Київ.
P. S. Ми вдячні нашим юним авторам за участь у конкурсі «Голос дитини». Незабаром ви дізнаєтеся ім’я переможця.
