Понад 60 фельдшерсько-акушерських пунктів у селах Одещини існують, вважай, лише на папері й жодної роботи серед населення вести не спроможні. Вони не забезпечені медичними працівниками.
За показником укомплектованості ФАПів кадрами фахівців область посідає одне з останніх місць у країні. Втім, саме на базі отих ФАПів у регіоні мислять вести реорганізацію первинної медико-санітарної допомоги на селі, поетапно впроваджувати тут сімейну медицину. Зробити це аж надто проблематично, коли зважити, що, окрім нестачі кадрів, й оснащення багатьох ФАПів нікудишнє, майже половина з них досі навіть не телефонізовані, а 12, не маючи власних приміщень, «прописалися» в домівках у медпрацівників.
Проте «кадровий голод» гостро відчувають не тільки ФАПи, а й інші медичні заклади сільських районів Одещини. Тільки на 50—60 відсотків від потреби укомплектовані лікарями медзаклади Фрунзівського та Кодимського районів. У центральних районних лікарнях регіону загалом — понад 200 вакантних посад. Особливу тривогу викликає те, що забезпеченість лікарями в районах дедалі знижується: якщо позаторік тут налічувалося по 20 фахівців на кожні 10 тисяч населення, то нині — тільки по 17.
Тим часом в області працюють державний медичний університет та кілька медучилищ, звідки, начебто, щороку й направляють молодих фахівців на село. Та вони часто-густо туди не доїжджають. Чому так? Головна причина — відсутність належних умов для праці й проживання молодих фахівців. Може, у Рік здоров’я, оголошений нині на Одещині, саме з цього передусім і варто розпочати — із забезпеченості сільської медицини фахівцями?
Одеська область.
