Злоякісна пухлина — не вирок, а... боротьба за виживання. Її успішність багато в чому залежить від фінансової заможності пацієнта
На сьогодні в парламенті заплановано спеціальні слухання на тему «Онкологічні захворювання в Україні. Проблеми і шляхи подолання». Лікарі-онкологи вважають, що програма «Онкологія» не може бути датована 2003—2006 роками. Боротьба з раковими захворюваннями не обмежиться цим терміном. Фахівці наполягають на постійному рядку в бюджеті на потреби онкохворих (за аналогією з фінансуванням, приміром, національних програм з цукрового діабету).
Проблема онкологічних захворювань виходить далеко за рамки медичної. Завдання фахівців, за словами головного онколога Києва Геннадія Олійниченка, — знайти оптимальні шляхи лікування онкозахворювань, підняти соціальну значущість цієї недуги («ракова» смертність посідає друге місце у світі після серцево-судинних патологій).
Фахівці відзначають, що сьогодні в нашій країні немає єдиних стандартів лікування онкохворих (у цивілізованому світі вони є). Кожен регіон лікує, як вважає за потрібне. Лікує, виходячи не з потреб у необхідному комплексі допомоги у разі того чи іншого захворювання, а зі своїх можливостей.
Відомо, що хворобі легше запобігти, ніж лікувати. З огляду на це столичний онколог апелює до доцільності профілактичних оглядів. На жаль, систему профоглядів практично знищено. Хоча така випробувана в медпрактиці система не вимагає великих витрат. Для її реанімації, на думку Геннадія Олійниченка, потрібні кваліфіковані кадри і використання інструментальних методів дослідження. Тоді ефективність профілактики онкозахворювань може становити до 70 відсотків. Сьогодні вона не перевищує і 20 відсотків по Україні.
Головний онколог Києва вважає, що всі ми маємо право і на гідне життя, і на гідну смерть. Проте варіативна медицина — рідкість для вітчизняної системи охорони здоров’я. Перший український хоспіс створено на базі Київської міської онкологічної лікарні. Там онкохворим надають безкоштовну соціальну медичну допомогу.
Завідувач кафедри онкології Національного медичного університету професор Ігор Щепоткін стверджує, що онкологічний діагноз — це не вирок. Сьогодні близько 50—60 відсотків онкохворих виліковують. Щоправда, за певних відкриттів і досягнень у галузі сучасної онкології, що дають можливість збільшити виживання людей зі злоякісними пухлинами, не всім по кишені дороге лікування. Приміром, боротьба з раком молочної залози на початковій стадії коштує 1,5—2 тисячі доларів, на третій — до 20—30 тисяч...
Поради лікаря
Фруктово-овочеве різноманіття — в меню
На думку професора Ігоря Щепоткіна, та реклама, що ми бачимо на біг-бордах з написом «Паління може спричинити рак», у нормальної людини викликає роздратування. Дивлячись на таке рекламне попередження Міністерства охорони здоров’я, навряд чи хтось кине курити.
Однак є нескладні правила, дотримуючись яких можна самому проводити профілактику онкологічних захворювань.
***
Щодня слід вживати в їжу щонайменше п’ять різних овочів і фруктів. Йдеться про різноманіття меню, а не про екзотику. Зовсім не обов’язково їсти апельсини, авокадо і ківі. Цілком підійдуть яблука, буряк, гарбуз, морква і капуста...
Варто виключити з раціону тваринні жири, а їжу готувати на невеликому вогні, не допускаючи її обвуглювання.
Не забувати про фізичне навантаження. Або 30-хвилинні прогулянки щодня, або раз на тиждень активні заняття спортом протягом години.
Дотримання цих простих рекомендацій, стверджує І. Щепоткін, може на 40 відсотків зменшити онкозахворюваність.
Ви відповідаєтеза своє здоров’я!
А головний лікар Черкаського обласного онкологічного диспансеру Віктор Парамонов нагадує, що в Україні живе 800 тисяч онкохворих. Але ще у кількох мільйонів громадян — так звані передракові захворювання, з якими вони мали б звернутися до терапевта, гінеколога, уролога, хірурга... Скажімо, хронічні, атрофічні гастрити можуть обернутися раковими пухлинами.
— Тому ми звертаємося до населення: громадяни, головне — вчасно оздоровитися. Наведіть порядок в організмі, і ви автоматично будете викреслені з групи онкологічного ризику. Погано те, — стверджує Віктор Парамонов, — що наш народ здебільшого не звик відповідати за своє здоров’я.
Але це вже питання ментальності, освіти і медосвіти населення. За словами В. Парамонова, у підручниках валеології, рекомендованих для вивчення у вузах, він не знайшов розділу з його спеціальності.
