У Києві відкрито Першу виставку сучасного кримськотатарського народного мистецтва.
«Мистецтво, Гаррі, не горить!» — казав відомий радянський кіногерой. Казав саме тоді, коли кримськотатарського мистецтва фактично не було, бо самі кримські татари, вислані в глиб Азії, жили під загрозою повної асиміляції.
Та навіть там давні традиції не загинули. Власне, всі учасники виставки більшу частину життя прожили у вигнанні й перші уроки художньої майстерності здобули саме там. А тепер, повернувшися до Криму, повертають своїй батьківщині її прадавнє мистецтво. Водночас кримськотатарське мистецтво повертається в орбіту української культури. Це не перебільшення: наші народи здавна жили поруч і не лише воювали, а й чинили одне на одного потужний взаємовплив. Щоб це відчути, варто порівняти узори українських і татарських рушників чи килимів.
Виставка невелика, але барвисто-розмаїта: дерев’яна й керамічна пластика, гаптування й ткацтво, народний одяг та вишивка, художній метал і ювелірні вироби, екзотична художня каліграфія. Все це запам’ятовується, як і імена майстрів — Асан Галімов, Адюль Сейт-Аметов, Шаміль Ільясов, Рустам Скибин... Ініціював виставку Мамут Чурлу — унікальний художник, мистецтвознавець і, здається, головний генератор відродження кримськотатарського народного мистецтва.
Урочисте відкриття виставки зібрало чимало поважних гостей, зокрема, прийшли народні депутати Мустафа Джемілєв та Геннадій Удовенко.
Шкода лише, що експозиція розташована хоч і в центрі столиці, але в трохи відлюдному місці — у Національній спілці майстрів народного мистецтва України — це вулиця Рейтарська, 27-а. Зате помилуватися виставкою маємо час до 5 березня.
