Тому, хто хоч раз звертався по медичну допомогу, це здається просто смішним. Утім, це цілком реально. Якщо вдатися до послуг лікарняних кас. Відомо, що нове — це добре забуте старе. В Полтавському обласному державному архіві є документи, що підтверджують діяльність загальноміської лікарняної каси до 20-х років минулого століття.
Ініціатором реанімації забутого досвіду в регіоні виступив головний лікар Полтавської міської лікарні №4, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я Леонід Куроєдов. Модель вибрали житомирську, бо саме там перші в нашій державі взялися відроджувати цей вид медичного страхування.
— Тоді ж у себе в лікарні ми провели анонімне опитування, і з’ясувалося, що 68 відсотків респондентів підтримують задум створити таке благодійне об’єднання. Решта не погодилася стати членами лікарняної каси: або через низьку зарплату, або тому, що зневірилися у справедливому страхуванні, — розповідає Леонід Куроєдов. — Зважаючи на це, адміністрація лікарні вирішила за кожного свого працівника вносити по 40 відсотків від суми членського внеску. І ось у вересні минулого року лікарняна каса Полтавщини нарешті розпочала свою діяльність. Хоча до роботи в повноцінному режимі їй ще далеко...
Оскільки виходу з кризового стану в медичної галузі фактично немає, відмовлятися від солідарної системи допомоги зарано. Щоб каса запрацювала на повну потужність, до неї спочатку залучають людей працездатного віку. Потім пенсіонерів. Але в Полтаві перші до каси вступили медики. Це рішення добровільне.
Проте не всі ще розуміють доцільність лікарняних кас, зокрема молодь. Молоді люди вважають, що перейматися лікуванням поки що рано, а отже, навіщо платити щомісяця по п’ять гривень? Важко перебороти недовіру, і це вочевидь триватиме досить довго, аж доки не буде досягнуто бодай якихось позитивних результатів.
Лікарняна каса Полтавщини має істотну відмінність від деяких інших обласних кас, де засновником є не конкретна людина, а громадська організація — Червоний Хрест чи «Асоціація медсестер». І якщо, не дай Боже, там щось трапиться з коштами, відшукати винного буде просто неможливо...
Коли три роки тому в Полтавському районі сподівалися, що організація швидко почне працювати й надаватиме будь-яку медичну допомогу, окрім хіба що пластичних операцій, багато хто повірив, що саме так і буде. Але бажаючих вступити до каси виявилось лише... двоє. А нині надійшло вже понад 400 заяв.
Є й інший погляд на проблему. Лікарі, побачивши список витрат, які не відшкодовує лікарняна каса, розводять руками й запитують: «А від чого тоді можна лікуватися безплатно?» Бо у списку не лише грип, який узимку вражає щонайменше 70 відсотків населення, а й професійні захворювання! На те правління лікарняної каси доводить, що коли зростемо кількісно (хоча б до ста тисяч), то й спектр хвороб, за лікування яких платитиме організація, обов’язково розшириться. Бажано також налагодити співпрацю із колегами з інших областей, бо поки що повноваження каси поширені винятково на «рідний» регіон. Можливо, це й через те, що в державі просто немає чіткої й дієвої концепції розвитку медицини в цьому напрямі? Утім, це не єдиний її недуг...