Сергій навчався у звичайній школі районного центру на Луганщині, але своїми знаннями він випередив однолітків спеціалізованих шкіл, студентів престижних вузів і переможців конкурсів міжнародного статусу. На 35-й Міжнародній олімпіаді з хімії, яка нещодавно проходила в Греції, сімнадцятилітній Сергій Ковальов здобув абсолютну перемогу і єдиний серед чотирьох представників України одержав золоту медаль.
«Хімічити» Сергійко почав із семи років, тільки-но зрозумів властивість селітри. Ще навчаючись у першому класі, він з точністю обчислював кількість порошку, за якої саморобна «бомба» вибухала з особливим ефектом. До його здібностей учителі й батьки ставилися без захоплення, оскільки досліди, які проводив хлопчик, були з розряду небезпечних, заборонених і карних. Тому потиличники за свої забавки Сергійко діставав частенько.
Сьогодні вчитель хімії Лідія Білошапко говорить про свойого учня не просто як про талановиту людину, а як про майбутнього вченого, що обов’язково здивує світ. Сергій до цього готується вже сьогодні. Він, наприклад, дуже добре володіє англійською і німецькою мовами, тому всі наукові праці, серйозні книги, що дістає для нього вчитель, читає мовою оригіналу. У Сергія просто унікальна пам’ять. Комп’ютера в нього немає, зате є в хлопця домашня лабораторія. Її кілька років тому побудував батько, а школа допомогла обладнати. Не можна сказати, що досліди завжди проходять дуже гладко. Бувають, зрозуміло, і так звані позаштатні ситуації, про які свідчать різнобарвні відмітини на стінах лабораторії. Саме в один із таких випадків юний хімік одержав речовину незвичайної властивості, яку ніхто з фахівців не може визначити. Продовжити досліди Сергій не може через примітивність обладнання своєї лабораторії і брак потрібних реактивів. Хлопець мріє, що, ставши студентом і одержавши доступ до сучаснішої лабораторної бази, він продовжить свої досліди. І, як знати, може, це буде світове відкриття. А взагалі своє майбутнє Сергій пов’язує з органічним синтезом у фармації і розробкою нових лікарських препаратів.
До речі, прадід Сергія — Семен Ковальов — був одним із провідних фармацевтів Російської імперії. У Києві він керував Південноросійським товариством торгівлі аптекарським товаром і без його санкції жодні ліки в Україні не продавали.
Цього року Сергій закінчив школу. Звісно, талановиту молоду людину хотіли б мати студентом усі українські вузи, але доки їхні керівники думали, як зараховувати студента (на загальних підставах чи поза конкурсом), ректор Московського державного університету спеціальним наказом оголосив Сергія Ковальова студентом свого вузу і вирішив усі фінансові та пов’язані з громадянством питання.
Луганськ.
