У травні цього року в Габрово (Болгарія) відбувся 16-й Міжнародний фестиваль сатири й гумору Габрово-2003. Знаменно, що фестиваль проходив у рік, коли всесвітньо відомому Будинку сатири і гумору виповнилося 30 років.
Урочистості почалися рано- вранці 17 травня молебнем за благополуччя міста в храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Слідом за національним дитячим фестивалем «Малкіят смехурко» численні гості фестивалю взяли участь у «Веселій метушні» перед Будинком сатири і гумору, де відбувалася церемонія відкриття Міжнародного бієнале сатири і гумору в мистецтві. Під веселу музику та оплески знову відрізали хвіст славетній габровській кішці.
Головний приз фестивалю — статуетку «Золотий Езоп» — присудили художникові з Південної Кореї Кумнаму Беку. Заохочувальною нагородою відзначили і нашого співвітчизника з Запоріжжя, карикатуриста Віктора Богданова.
А потім були дитячий міні-карнавал, парад духових оркестрів, карнавальний хід «Габровський гумор — жива вода», концерт, ілюмінація й дискотеки.
Серед численних гостей фестивалю можна було зустріти чимало різних цікавих людей. Був серед них і нинішній президент Болгарії Георгій Прванов.
У галасливій юрбі давав інтерв’ю журналістам відомий болгарський карикатурист Іван Кутузов, відзначений на бієнале нагородою «Планета Габрово» за кращий твір на габровську тематику. Нагорода являла собою статуетку і диплом. «Я вже звик харчуватися статуетками і закушувати їх дипломами», — усміхаючись, казав митець журналістам.
Душею фестивалю воістину була директор Будинку сатири й гумору Тетяна Цанкова (на знімку), світла усмішка якої так гармонувала зі святом гумору. З нею ми і поговорили по щирості за кавою з однієї спільної габровської чашки (вона складається з двох половинок із зображенням знаменитого габровського безхвостого кота).
— Директором Будинку сатири і гумору я стала в 1993 році, а до цього була науковим співробітником, етнографом, збирала анекдоти.
— Як ви ставитесь до гумору й сатири?
— Серйозно! Для того щоб по-справжньому розуміти гумор і сатиру, треба витрачати великі інтелектуальні зусилля. Гумор — справа не проста і не легка. Найкраща реакція на зло — це усмішка. На усмішку ніхто не відповість зброєю. В нас у Болгарії кажуть: «Усміхнене обличчя стрілу не пустить».
— Як дивляться близькі на ваше покликання і чи накладає воно відбиток на ваше особисте життя?
— Чоловік постійно нагадує, що я — директор Будинку гумору, але не директор удома. Близькі бачать мене в моменти невпевненості, знають мої муки, підтримують. А ще краще сказати, не заважають.
— Над чим ви смієтеся в житті?
— Над усім смішним. Кожен член колективу Будинку сатири й гумору повинен мати почуття гумору. Навіть президент Болгарії, коли побував на відкритті Міжнародного гумористичного бієнале, оцінив гідно наше почуття гумору. Він сказав: «Для Габрово гумор — це конвертована валюта».
Київ—Габрово—Київ.