Кор.: Останнім часом на керівництво наших збройних сил у пресі ринула ціла лавина критики. На нашу думку, ці закиди не зовсім справедливі. Надто щодо розпродажу військового майна. Як нам стало відомо, у цій справі врешті-решт наведено порядок...
Вивіска: «Військова база. Торгівля оптом і вроздріб».
Нібито військовий склад. Біля входу генерал.
Кор.: Ми розмовляємо із завідувачем військової бази. Пане генерале, скажіть, будь ласка, які завдання поставило командування перед вашою базою... даруйте, вашим підрозділом?
Генерал: Доповідаю. Раніше у нас в армії як було? Тягли всі, кому не ліньки, продавали направо і наліво. Загалом, дикість якась!
Кор.: А тепер?
Генерал: Тепер — усе інакше. Доповідаю! За наказом головного командування відтепер кожний військовослужбовець залежно від звання, посади і вислуги років може винести з території бази і продати строго лімітовану кількість військового майна.
Кор.: Себто як?
Генерал: Доповідаю! Ну ось ти, скажімо, генерал-майор...
Кор.: Я?!
Генерал: Ну, гаразд, просто майор... (розгортає теку, читає). От, значить... тобі за місяць за званням і вислугою років належить продати дві гаубиці... Прийшов до мене, написав рапорт на моє ім’я, отримав дві свої гаубиці, вийшов на дорогу — продав. Загалом, усе чітко, по-воєнному, як і належить у наших збройних силах.
Кор.: Ну-у... Надзвичайно!
Чути характерне шипіння.
Генерал: Лягай!
Обидва падають. Чути вибух. Дим, пил. Вони встають, обтрушуючи із себе землю і сміття.
Кор.: Це що — навчання?!
Генерал: Та ні! Це наш прапорщик, козел, за старою звичкою ящик з гранатами через паркан перекинув...
Публікацію підготував Георгій ВОРОТНЮК.
Одеса.
