Стверджують це мільйони власників акцій — безправних громадян, які реально не володіють ані власністю, ані навіть правом голосу на приватизованому підприємстві. Бал там правлять колишні начальники, котрі свого часу одержали за пільгою і скупили за безцінь контрольний пакет акцій...
З дня заснування (1961 р.) завод «Кам’янець-Подільськкабель» виробляв унікальну кабельно-провідникову продукцію, а з 1968-го він став єдиним у колишньому Союзі постачальником джгутів проводів для автовелета ВАЗ.
Десятиріччями керівництво підприємства за підтримки влади закуповувало за державні грошики в 11(!) країнах найсучаснішу високопродуктивну техніку, обладнання, матеріали. До вікопомного 1991-го на заводі працювало 3,5 тисячі подолян. Нині тут залишилося аж 24 працівники, кілька з них — біля керма... Основна діяльність колись процвітаючого підприємства — надання послуг у вигляді оренди.
Після створення 1994-го на базі заводу акціонерного товариства закритого типу (АТЗТ) рада товариства на чолі з його головою В’ячеславом Гамалієм, виконавчим директором Олександром Новицьким, головним бухгалтером Антоном Долинським «займаються діями, які ми не можемо ув’язати з чинним законодавством України».
Так пишуть Президентові та в редакцію акціонери Віктор Хижинський, Георгій Бабич, Віктор Кульчицький, уповноважені товаришами по нещастю, які володіють 10 відсотками акцій, захищати їхні інтереси і права.
Якщо порушено закон, слід звертатися до відповідних органів, чи не так? До чого тут глава держави, парламентська газета?
— Ви — остання інстанція, до котрої ще не апелювали і в яку віримо, — стверджує Віктор Хижинський, демонструючи дюжину звернень до різних органів протягом трьох років.
Ось листи народному депутатові і відповідь йому із СБУ та МВС: триває «перевірка фактів стосовно можливих зловживань з боку директора», після чого, мовляв, «поінформуємо додатково».
Три роки чекають акціонери того додаткового інформування з Києва. Чекають, правда, не склавши руки.
У квітні 2001-го вони оскаржили в Кам’янець-Подільському міському суді постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи щодо керівників АТЗТ. Заявники, зокрема, вказали на кричущі, на їхню думку, зловживання владою на підприємстві. Незаконно продано бази відпочинку на узбережжі Чорного моря, дитячий садок, автомобілі, приміщення прохідної; безоплатно передавалося майно низці комерційних структур; в особистих цілях використовували заводський транспорт, будматеріали...
Перевірку, за словами Хижинського та Кульчицького, проведено неповно і необ’єктивно. З чим погодився і апеляційний суд Хмельницької області.
Він надіслав (ще рік тому) скасовану постанову начальникові обласного управління міліції. Для «належної перевірки» фактів.
Що робиться і чи робиться взагалі щось у кабінетах УМВС — акціонерам невідомо. Звідти — гробова тиша.
А Гамалій тим часом заволодів, як пишуть кам’янчани, 32 відсотками статутного фонду, продав свої акції і дозволив їх реалізувати своєму оточенню за номінальною вартістю (1 грн. за штуку), а акціонерів примушує продавати за... 15 копійок.
До того ж усе робилося не за рішенням загальних зборів власників акцій, як того вимагає статут АТЗТ, а згідно з рішенням... правління. А зборів не проводили вже третій рік. Хоча відповідно до закону і статуту мають проводити не рідше як один раз на рік.
Цікава реакція міського прокурора на скаргу Георгія Бабича. Старший радник юстиції Анатолій Криль, зокрема, пише: «...загальні збори не збирали у зв’язку з «відсутністю прибутку АТЗТ...». Без коментарів.
До слова, збори, на вимогу 10 відсотків акціонерів, намічено на п’яте квітня цього року. Чи відбудуться? Багато хто з них нещодавно продав свої акції по 15 копійок за одиницю, а їх... запрошено на збори як акціонерів.
— Маніпулюючи у такий спосіб, Гамалій має намір зірвати збори, — переконаний Віктор Хижинський, який очолив ініціативну групу.
На його думку, на зборах пролунає чимало неприємних запитань до керівництва. Зокрема, чи законно голова ради продав кілька мільйонів своїх акцій за одну гривню кожна? Куди поділися мільйонні кошти, спрямовані на будівництво замороженого цегельного заводу? Як і кому розподіляли доходи від здавання в оренду величезних площ фірмам? Як, скажімо, пан Гамалій прокоментує такі факти: плавальний басейн у мармурі та граніті з сауною продано за 1254 грн. 92 коп.; трансформаторну підстанцію — за 4 грн. 06 коп.
...Ця тема, вочевидь, матиме продовження. Бо, судячи з документів, що їх маємо в своєму розпорядженні, у «Кам’янець-Подільськкабелі» кояться дивні речі. Але ніхто із місцевого керівництва, так само як і обласного, не зробив і кроку, щоб розібратися в ситуації та допомогти тисячам акціонерів і їхнім родинам.
Може, хоч на збори з’являться з облдержадміністрації і послухають про неподобства, що про них не один раз слізно писали кам’янчани?..
Київ—Кам’янець-Подільський—Київ.
