Війна на Близькому Сході відвернула увагу, але аж ніяк не применшила значущість для нашої економіки брюссельської події — підписання двостороннього протоколу з Євросоюзом про взаємний доступ на ринки товарів та послуг. Це означає, що на шляху до СОТ залишилися лише технічні перешкоди, пов’язані з гармонізацією нашого специфічного законодавства з європейським.
Щоправда, за словами Міністра економіки та з питань європейської інтеграції Валерія Хорошковського, технічних запитань набирається на товстезний том. І добре, що його «відкрили» на минулому тижні на парламентських слуханнях. Палка, часом суперечлива і малоконструктивна дискусія коли й не дала однозначної відповіді на те, що здобуде, а що втратить Україна, вступивши до всесвітньо-торговельного клубу, то принаймні багатьом прояснила, чому наша країна поки що не одержала статусу ринкової. Попри наше закономірне прагнення торгувати на рівних з виробниками майже 92 відсотків продукції та послуг, наше виробництво ще не може обійтися без тарифних і нетарифних обмежень на кордоні, бартерних операцій, податкових преференцій, дотування цін на енергоресурси і фінансової підтримки цілих галузей народного господарства. Звідси й побоювання народних депутатів, що лібералізація імпорту, яку принесе з собою приєднання України до СОТ, призведе до руйнації сільського господарства або легкої промисловості. Однак це —гіпотетично. У тому разі, якщо найближчим часом ми не приведемо до ладу митне і податкове законодавство: судячи з ритму законодавчого процесу, це народним депутатам цілком до снаги. Набагато проблематичніше забезпечити послідовне скорочення провалля між Україною та ЄС — чотирьох відсотків економічного зростання на рік для цього замало.
Що маємо нині? У день парламентських слухань працівники Чорноморської регіональної митниці на посту «Євпаторія» затримали контрабанду — майже 300 тисяч щіток для взуття та півтори тисячі... мочалок, які надійшли до нас із Сирії. Усе свідчило про те, що потайний вантаж мав компенсувати митні платежі до держбюджету. І сміх і гріх. Але дуже показово. Податковий тиск штовхає підприємців і на такі хитрощі. Отже, якщо вже ми збираємося на європейський ринок, то мали б подбати і про прийнятний на ньому рівень ПДВ у 15—16 відсотків, а не 20, і про запровадження системних податків, скажімо, на нерухомість, який так лякає деяких народних депутатів.
...На одному зі столичних ринків цього тижня випадково став свідком того, як продавець курячих стегенець синього (нездорового) кольору шпетила капіталістів за «ніжки Буша». Як не сьогодні, то завтра Україна зніме торговельні обмеження на їх імпорт з огляду на брюссельські домовленості. І тоді прощавай рідне українське сільськогосподарське виробництво... До речі, продавщиці стегенець опонувала неабияк поінформована продавець хліба. На її думку, на тижні з ласки капіталістів відбулася не одна (іракська), а дві інтервенції. Друга — у вигляді 150 тисяч тонн продовольчого зерна від Держкомрезерву. Тепер його переробляють на 100 тисяч тонн борошна, тому, мовляв, і вона сьогодні з випічкою.
Справді, найважливіший баланс — хлібний — підбивали на тижні в Мінагрополітики через недостатню пропозицію на ринку. Довелося перетрушувати засіки та зернові контракти і аграріям, і чиновникам, і контролерам з Генпрокуратури. Головне сільськогосподарське відомство країни рекомендувало зернотрейдерам утриматися від виконання своїх контрактних зобов’язань. В країнах СОТ такі рекомендації — нонсенс. Але нам не до жиру...
Цікаво інше. Міністр агрополітики Сергій Рижук у дискусії з Генпрокуратурою стосовно реальних розмірів валового врожаю зерна у 2002 році наголошує і на зловживаннях, і на недосконалості технології збирання інформації на агроринку. Зокрема, на тому, що статистична звітність не враховує продукцію майже п’яти мільйонів селян. Отже, можна зробити два висновки: сумний і радісний. Спочатку, як в анекдоті, про сумне: слава Богу, що до вступу до СОТ нам ще доведеться чимало узгоджувати. І про радісне: таке враження, що мало не п’ять мільйонів селян уже вступили у вільний ринок.
Звичайно, до вільного ринку нам ще далеченько. Але про нього думають не лише ті, кому він обіцяє райдужні квоти і захист від антидемпінгових розслідувань (металурги, хіміки), а й усі, кого не задовольняють чинні правила ліцензування, реєстрації кредитів в іноземній валюті та інші адміністративні обмеження на валютному ринку, заборона вексельних розрахунків за надуманими причинами, обмеження на реєстрацію торговельних угод за високими процентними ставками тощо. Та якщо запрягли — треба їхати.
Тим часом Держкомстатистики повідомило, що в січні на 26,6 відсотка зріс зовнішньоторговельний оборот країни, і позитивне сальдо експорту-імпорту становило 145,3 мільйона доларів. Отже, не все так похмуро.
