Незважаючи на рясний валовий збір пшениці і нещодавні запевнення Міністра агрополітики Сергія Рижука про те, що коровай нового врожаю не подорожчає, ціни на хліб у певних регіонах повільно, але впевнено поповзли вгору. Аналітики прогнозують: процес віднині тільки прогресуватиме. Адже ціни на борошно вищого сорту майже в усіх областях країни підскочили. Перші в цій ситуації «попадали» так звані незернові регіони.
Таким довелося шукати відповідь на запитання «що робити?» у хлібних областях, куди відповідні служби відправилися закуповувати зерно і борошно. Хоча й там пшениці виявилося негусто. Не дивно: з країни із липня по лютий вивезено понад 9,5 мільйона тонн зернових. Нині ситуація склалася з точністю до навпаки — Україна практично припинила відвантажувати пшеницю на експорт через високі внутрішні ціни. Зерна у вітчизні бракує — хоч їдь по колоскові кудись у Росію чи Казахстан. За останніми повідомленнями, східні регіони країни вже «підсіли» на імпорт.
Щоб хоч якось розрядити обстановку, забезпечити пшеницею вісім областей, які її найбільше потребують, Кабміну довелося розпочати інтервенцію зерна і борошна із держрезерву. Не в останню чергу цей непопулярний крок зумовлено нещодавнім зверненням хлібопекарних підприємств до уряду з проханням вжити заходів для стабілізації цін на зерно. Їхнє зростання й провокує подорожчання продукту номер один. Як довго уряд зможе у такий спосіб утримувати ціну буханця — питання. За нинішніми запевненнями міністра агрополітики, «ресурси продовольчого зерна перебувають на межі мінімальних запасів. Необхідно мати ще мільйон тонн перехідних запасів, щоб була можливість гарантувати продовольчу безпеку».
С. Рижук виступив з ідеєю розробити експортно-імпортну політику: «Не треба було так активно вивозити зерно».
Хлібні перипетії набули політичних обрисів. Спочатку Президент Л. Кучма доручив, не абикому, а самому Генпрокурору С. Піскуну (кримінальний підтекст очевидний), розібратися з питанням, «хто винуватий?», з’ясувати причини дефіциту колоскових у певних регіонах — це за достатнього їх виробництва — а потім особисто дати відповідь. Далі Л. Кучма звинуватив у нинішній прикрій ситуації з зерном і колишній уряд, і чинний, у якого «було досить часу, щоб розібратися, куди пішов хліб, аби не викидати з держрезерву на торги, а подивитися, куди хліб подівся». На що в Генпрокуратурі відкозиряли і відрапортували, що розпочали перевірку в усіх регіонах. Зокрема, відстежуватимуть факти торгівлі пшеницею трейдерами і посередницькими структурами. Обіцяють розібратися там і з відповідальними у цій сфері особами Кабміну.
А фракція Соціалістичної партії України з парламентської трибуни зажадала від уряду термінового розгляду ситуації, що склалася на вітчизняному ринку зерна. Її лідер Олександр Мороз в ультимативній формі вимагав від уряду розібратися в тому, «як реалізовувалася чергова хлібна афера» й у місячний термін притягнути до відповідальності винних. Інакше фракція СПУ вважатиме, що цей злочин «було скоєно під патронатом Президента» (читайте Заяву фракції у номері). Адже торік трейдери купували зерно у сільгоспвиробників у середньому по 300 гривень за тонну, хоча за рік до того ціна на нього становила 700 гривень.
«Зроблено це зусиллями влади, і, насамперед, міністра аграрної політики», — запевнив О. Мороз. Спочатку влада «приписала вал зерна» і тим самим збила на нього ціну і «нагріла» майже на сім мільярдів гривень сільгоспвиробників.
Замислитися змушує і наступна інформація: на ланах країни через несприятливі погодні умови загинуло 45 відсотків озимих. Через пересівання собівартість зерна значно зросте, а майбутній урожай не буде такий рясний, як минулий...
