Вища рада юстиції

Вища рада юстиції у складі: Ківалова Сергія Васильовича — головуючого, Борисенка Олександра Михайловича, Бутенка Володимира Михайловича, Варфоломеєвої Тетяни Вікторівни, Євдокимова Валерія Олександровича, Ізовітової Лідії Павлівни, Лавриновича Олександра Володимировича, Маляренка Василя Тимофійовича, Медведчука Віктора Володимировича, Мельника Миколи Івановича, Нечипоренка Олександра Лавровича, Нора Василя Тимофійовича, Піскуна Святослава Михайловича, Полтавця Юрія Павловича, Селіванова Анатолія Олександровича, Христенка Олександра Андрійовича, Шишкіна Віктора Івановича, Шуби Володимира Васильовича, розглянувши та обговоривши пропозицію Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України негайно усунути порушення частини 3 статті 19 Закону «Про Вищу раду юстиції» і обрати нового голову Вищої ради юстиції, та ознайомившись з Рішенням комітету «Про Інформацію щодо порушення народним депутатом України Ківаловим С. В. законів України «Про статус народного депутата України» та «Про Вищу раду юстиції», надіслане до Вищої ради юстиції листом №06-21/7-54 від 22 січня 2003 року за підписом першого заступника голови комітету Саса С. В., Вища рада юстиції

встановила:

щодо пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України негайно усунути порушення частини 3 статті 19 Закону «Про Вищу раду юстиції» і обрання нового голови Вищої ради юстиції Вища рада юстиції зауважує на тому, що питання перебування на посаді голови Вищої ради юстиції народного депутата України Ківалова С. В. уже розв’язане рішенням Вищої ради юстиції від 29 листопада 2002 року, прийнятим за розглядом попереднього аналогічного звернення групи народних депутатів від 26 вересня 2002 року та рішення цього ж комітету від 11 листопада 2002 року, а також рішенням Апеляційного суду Києва від 18 жовтня 2002 року в межах компетенції цих органів. Незгода з прийнятими рішеннями не дає будь-кому підстав для їх невиконання та свідомого формування викривленої суспільної думки за допомогою публікацій, що мають очевидне суб’єктивно-емоційне та політичне підґрунтя.

Із вищезазначених причин Вища рада юстиції залишає за собою право не вирішувати по суті чергове звернення Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, а також усі наступні звернення до Вищої ради юстиції, викладені у будь-якій формі, з вимогою обрати нового голову Вищої ради юстиції.

Крім того, Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України на підставі інформації підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата України прийняв рішення звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, до глави українського парламенту з пропозицією не виносити на розгляд та не розглядати на засіданнях комітету та Верховної Ради подання про звільнення суддів з посад, підписані головою Вищої ради юстиції Ківаловим С. В. Цим же рішенням звернено пропозицію до Президента України не видавати укази про призначення та звільнення суддів за поданнями Вищої ради юстиції, оскільки, як зазначається в рішенні, останні підписані нелегітимним головою Вищої ради юстиції. Голову Верховного Суду, Міністра юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України закликано до блокування роботи Вищої ради юстиції шляхом «призупинення направлення на розгляд Вищої ради юстиції матеріалів щодо призначення на посади суддів та звільнення суддів з посад».

Вища рада юстиції розцінює пропозицію і рішення Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради як інструмент тиску на цей конституційний орган з метою дезорганізації його роботи, формування негативного іміджу ради, що, безперечно, має своїм наслідком приниження авторитету судової влади в цілому, послаблення її ролі у побудові демократичної, правової держави. Це рішення комітету також розглядається Вищою радою юстиції як спроба відвернути увагу громадськості від актуальних проблем судової влади, що постають і потребують вирішення Вищою радою юстиції у процесі формування суддівського корпусу.

Вища рада юстиції вкотре звертає увагу на свій конституційний статус, основними ознаками якого є незалежність та колегіальність. Незалежність передбачає передусім прийняття рішень, що віднесені до компетенції органу державної влади, без стороннього впливу та втручання з боку будь-кого. Відповідно до змісту частини 2 статті 20 Закону «Про Вищу раду юстиції» голова Вищої ради юстиції обирається з числа її членів самими членами ради. Зазначена норма встановлює обмеження тільки щодо членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою: Голови Верховного Суду, Міністра юстиції України, Генерального прокурора, — лише вони не можуть бути обрані головою Вищої ради юстиції. Інших застережень з цього питання Закон «Про Вищу раду юстиції» не має.

Члени Вищої ради юстиції вільні у виборі голови. Ніхто не може вчинювати тиск на членів Вищої ради юстиції з метою обрання ними певної кандидатури. Право кожного члена Вищої ради юстиції бути вільним у прийнятті рішень, у тому числі і щодо голови Вищої ради юстиції, гарантується частиною 3 статті 6 Закону України «Про Вищу раду юстиції».

Ознака колегіальності органу державної влади по суті передбачає прийняття рішення, що відтворює спільну думку групи осіб, які мають рівні права і обов’язки щодо вирішення питань, віднесених до компетенції цього органу. Принцип колегіальної роботи Вищої ради юстиції закріплений Законом України «Про Вищу раду юстиції», зокрема встановленим правилом прийняття рішень  — більшістю голосів членів Вищої ради юстиції. Отже, рішення Вищої ради юстиції — це колективна воля розв’язати поставлене питання тим чи іншим чином. Підпис головою Вищої ради юстиції прийнятого рішення лише підтверджує факт прийняття рішення колегіально.

Отже, звернення Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради до органів державної влади, що беруть участь у процесі формування суддівського корпусу, із закликом ігнорувати подання Вищої ради юстиції, які стосуються призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, внесені відповідно до ухвалених Вищою радою юстиції рішень, а також саме існування Вищої ради юстиції, Вища рада юстиції сприймає як зневагу і до колегіального органу в цілому, і до кожного члена Вищої ради юстиції, зокрема конституційно встановленого порядку формування судової влади.

Вища рада юстиції також наголошує на тому, що Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України під час прийняття відповідного рішення перевищив свої повноваження, чим порушив установлений частиною 2 статті 19 Конституції України принцип функціонування органів державної влади. Закон України «Про Комітети Верховної Ради України» в частині визначення контрольних функцій комітетів Верховної Ради, що використано Комітетом Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України в обґрунтовані свого права контролю за виконанням законів, не зазнавав змін з 1995 року, а тому не приведений у відповідність із положеннями Конституції України, що врегульовують повноваження парламентських комітетів. Згідно з пунктом 1 Перехідних положень Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України. Межі повноважень комітетів Верховної Ради на сьогодні визначені статтею 89 Конституції України 1996 року, за змістом якої виключається право контролю за виконанням законів усіма органами державної влади, організаціями, підприємствами, установами.

Беручи до уваги викладене, на підставі частини 2 статті 1, частини 3 статті 6, статті 20 Закону України «Про Вищу раду юстиції», керуючись § 4.1 Регламенту, Вища рада юстиції

вирішила:

1. Викладену в рішенні Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України пропозицію Вищій раді юстиції переобрати голову Вищої ради юстиції відхилити.

2. Звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України з вимогою не втручатись у діяльність незалежного конституційного органу — Вищої ради юстиції.

3. Звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Голови Верховної Ради України, Президента України з викладенням позиції Вищої ради юстиції як колегіального органу з питань, порушених Комітетом Верховної Ради з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

4. Направити Голові Верховного Суду України, Міністру юстиції України, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України копію рішення Вищої ради юстиції з метою інформування про позицію Вищої ради юстиції.

5. Відповідно до статті 49 Закону України «Про Вищу раду юстиції» повний текст рішення Вищої ради юстиції опублікувати в газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр».

6. Прес-службі Вищої ради юстиції забезпечити доведення до відома широкої громадськості позиції Вищої ради юстиції.