І ще виховали дочку. А зустріла я своє майбутнє щастя 1950 року. Після закінчення Донецького сільськогосподарського технікуму мене направили на роботу до радгоспу «Гуляйпольський». Там і закохалася до безтями в Миколу. А через рік ми вже гордо називалися молодятами.
Нині ми кохаємо одне одного так, як у молодості. За час спільного життя збудували будинок, посадили дерево, дали вищу освіту синові та дочці. Вже виховуємо чотирьох онуків і одного правнука. І на власному досвіді показуємо їм, що все в цьому світі будується на любові та повазі.
Водяне
Запорізької області.
