У неділю інформаційні агентства рознесли сумну звістку: помер Валерій Брумель. Одразу пригадав, що Валерія Миколайовича я зустрічав зовсім недавно в книжковій крамниці на М’ясницькій у Москві. Він залюбки роздавав автографи читачам своєї книги «Не зрадь себе». Брумель — наш земляк. Свою спортивну кар’єру розпочинав у Луганську, затим досить довго тренувався у Львові й лише потім переїхав до Москви. Ми поговорили про Україну, про його друзів, згадали його тренерів. Він поцікавився, чи пам’ятають його земляки, чи перекладено його книгу українською мовою.
Валерій Брумель — легенда світового спорту. Його видатний рекорд зі стрибків у висоту — 2,28 метра — тримався майже дванадцять років. У шістдесяті слава Брумеля була не менша, ніж слава першого космонавта Юрія Гагаріна. Він — чемпіон світу і Олімпійських ігор. Його дуель із американським легкоатлетом Джоном Томасом багато років була головною подією будь-яких світових легкоатлетичних змагань. Потім сталася непоправна трагедія: Валерій потрапив у автомобільну катастрофу, і його ступню, що висіла на самих лише сухожилках, зібравши по шматочках, пришили до ноги. Довго-довго хірург Гавриїл Ілізаров «вирощував» коротку ліву ногу видатного спортсмена, і Валерій знову почав стрибати, подолав планку на висоті 2 метри 8 сантиметрів.
У розмові зі мною Валерій Миколайович сказав, що якби він не потрапив у аварію, то свій світовий рекорд збільшив би на 10—15 сантиметрів. Тоді і нині йому не було б рівних.
