Заява Верховної Ради України

22 січня 1918 року Центральна Рада Української Народної Республіки видала ІV Універсал, проголосивши розрив з більшовицькою Росією і становлення України як вільної і самостійної держави.

Майже тисячоліття, покоління за поколінням, українці боролися за право самим вирішувати свою долю, бути господарями своєї землі. Не перелічити всіх героїв, які віддали все, що мали, і навіть життя заради вільної України. 22 січня 1918 року вперше у XX столітті віковічна мрія здійснилася.
Проголошення самостійності УНР у січні 1918 року стало міжнародно-правовою основою майбутньої незалежної державності України, остаточно реалізованої в серпні 1991 року, та єдності українських земель, започаткованої Актом Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки 22 січня 1919 року.
Відзначаючи 85 років з дня відновлення державної незалежності України, першого з часів Козаччини, Верховна Рада України заявляє, що шаноблива згадка про цю славну подію має назавжди увійти в історичну пам’ять українського народу.
Сьогодні від усіх нас залежить, щоб здобуття Україною незалежності в 1991 році стало незворотним моментом в історії України. Головною гарантією цього має бути єдність усіх політичних сил, якої так бракувало в далекому 1918 році, щодо зміцнення і розвитку української державності, щодо формування політичної єдності українського народу. Це наш найвищий обов’язок перед нинішнім і майбутніми поколіннями і моральний борг перед нашими попередниками. Нехай їх героїчний і трагічний досвід додає нам сили духу і волі в розбудові могутньої процвітаючої України — держави, в якій завжди пануватимуть громадянський мир і людська взаємоповага, висока духовність і культура, а чесна праця забезпечуватиме гідний рівень життя в демократичному суспільстві.
Вічна пам’ять борцям за незалежну Україну!
Слава Україні!
м. Київ,
16 січня 2003 року.