Давно очікував публікацію, подібну до статті «Діти телевізора» Євгена Романишина з Івано-Франківська (№№ 223—224). Автор наступив на мій любимий мозоль — розповів про шкоду, яку завдає телебачення свідомості людей, а особливо дітей. Коли екран заповнений смакуванням насильства, рекламою безпробудного пияцтва, проституції й наркоманії, не варто дивуватися зростанню злочинності на вулицях наших міст і сіл.
Ви чули такий вислів: «Якщо людину довго називати свинюкою, вона таки захрюкає»? Так от: після того, що споживає український телеглядач, його людські пороки не можуть не зростати в геометричній прогресії.
Чого варті лише назви серіалів і телефільмів: «Злодійка», «Гра зі смертю», «Вона написала вбивство», «Самосуд», «Бандитський Петербург», «Жертви за оголошенням», «Кроки смерті», «Хижак», «Операція «Постріл», «Страх», «Смерть їй пасує», «Слуги диявола», «Кривавий спорт», «Мрії ідіота»... Це лише невеличкий зріз —аналіз телепрограми за один тиждень. Реальні масштаби зомбування — загрозливі. Мене дивує й обурює байдуже ставлення владних структур до телевізійної халтури. Тільки суворі закони та контроль за їх дотриманням можуть зупинити моральний геноцид нашого народу.
Олександрівка
Кіровоградської області.
