Досягнення мети стає часом нелегким життєвим завданням: шлях до омріяного іноді занадто довгий. Та буває так, що і втіливши свій намір, людина не відчуває себе щасливою (згадаймо героя відомого роману Джека Лондона «Мартін Іден», який на вершині важко здобутого письменницького успіху... добровільно пішов із життя).
— Я теж знаю такі випадки, — погоджується психолог-консультант Державного центру розвитку сім’ї Центрального відділу реєстрації шлюбів Києва Віолетта ЛевІна. — Наприклад, один чоловік протягом 25 років усі сили й гроші вкладав у будівництво яхти. А потім сходив на ній у море лише один раз і помер у сорок з чимось років: життя для нього втратило сенс. Інший мій знайомий чимало часу витратив на створення корпорації. Згодом з’ясувалося, що вона була йому непотрібна, він просто хотів відчути власну значущість. Але досягти цього можна було й в інший спосіб.
— Що ж зробити, щоб уникнути розчарувань?
— Визначаючи свою мету, поставте собі кілька запитань: який вигляд матиме результат? Що я відчую, досягнувши цієї мети? Як зміниться ставлення оточуючих до мене? Відповіді на них допоможуть вам зрозуміти, чи справді треба реалізувати свій намір.
— Інколи людина робить усе, що від неї залежить, а досягнути мети не вдається. Як тут не поринути у відчай?
— Часто ми обираємо лише один шлях. Щось не складається, але людина не відмовляється від нього й продовжує стукати в зачинені двері. А треба пошукати інших маршрутів, і вони знайдуться.
— Як ще можна здолати намічені шляхи?
— Подискутуйте з собою в усній або письмовій (це навіть краще) формі. Напишіть на аркуші паперу: «Моя мета є такою». Потім дайте відповіді на запитання, за допомогою яких засобів досягатимете її, які риси характеру вам допомагатимуть, а які — заважатимуть. Однією з найважливіших умов реалізації наміру є точне визначення її часового терміну. Дайте реальну, на вашу думку, відповідь на запитання: «Коли я хочу отримати результат?», розпишіть кожний свій день.
— Наче розпорядок дня?
— Планування дня за годинами й хвилинами — не дуже вдалий крок, оскільки наше нинішнє життя вкрай динамічне. До того ж для багатьох порушення цього графіку стає стресом. Натомість пораджу інше — планування конкретних справ на певні дні. Приміром, 1, 2 і 3 числа поточного місяця ви займаєтеся іноземною мовою, а 5, 6, 7 вивчаєте комп’ютер. Та, повторюю, обов’язково слід чітко визначити, коли саме хочете мати результат. Наприклад, сказати собі: «Я хочу схуднути до 1 листопада саме такого року».
— Це дисциплінує?
— Просто людина має усвідомлювати: вона обмежена певними часовими рамками. І упродовж цього часу періодично ви маєте запитувати себе: в якій точці уявної прямої перебуваєте, який відсоток запланованого вже виконали, скільки ще належить зробити, скільки часу ще є і як його краще розподілити. Це має бути самоконтроль, але ні в якому разі не картання себе. Вдумливий аналіз ситуації допоможе прийти до успішного результату.
— А чи завжди ми точно знаємо, чого прагнемо?
— На жаль, ні. І про це теж варто подумати, коли ставите мету. Від деяких жінок доводиться чути: «Я мрію піти на роботу, та не можу: чоловік мене не пускає». Такого не буває! Коли ми з моєю співрозмовницею починаємо розмірковувати над цим, з’ясовується, що вона боїться нових стосунків на роботі, не наважується змінити власне життя. І десь підсвідомо її ця ситуація влаштовує. Вона справді відчуває певний дискомфорт, але пов’язаний він насамперед із низькою самооцінкою. Необхідно працювати над її підвищенням, адже може статися, що чоловік таки скаже їй: «Іди на роботу», а вона відмовиться. Так буває, коли людина підмінює свою мету, видаючи бажане за дійсне. Тому постарайтеся зрозуміти, чого саме ви хочете від життя.
Розмову вела Тетяна КРОП.
