Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів проаналізував результати перевірки Рахунковою палатою України використання коштів Державного бюджету в 2002 році на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.

Комітет погоджується з висновками Рахункової палати і висловлює свою стурбованість систематичними порушеннями правового статусу ветеранів війни, визначеного українським законодавством, в частині виплати їм щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги.

Усупереч Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінет Міністрів України під час формування Державного бюджету з року в рік обмежує розміри разової грошової допомоги ветеранам війни, довільно визначає (звужує) коло осіб, яким має бути надана така допомога.

Упродовж трьох останніх років розмір виплат затверджується значно менший, ніж передбачено законом: інвалідам війни та учасникам бойових дій — у три рази менше, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери орденів Слави), — у сім разів. Окрім того, для Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів орденів Слави розмір цієї допомоги чомусь менший, ніж для учасників бойових дій, хоча вони також є учасниками бойових дій, та ще й з особливими заслугами, а отже, мають вищий статус. А виплати грошової допомоги учасникам війни взагалі не передбачаються.

У міністерствах і відомствах, причетних до роботи з ветеранами, наявні істотні розбіжності стосовно кількості отримувачів зазначеної допомоги, щорічно завищується контингент ветеранів війни. Бракує єдина методика ведення обліку чисельності ветеранів війни. Усе це призводить до необгрунтованого завищення видатків державного бюджету, використання коштів не за призначенням.

Попри вимоги статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не визначено перелік держав та періоди перебування українських миротворців у районах бойових дій, що має бути підставою для надання миротворцям статусу учасника бойових дій. Не затверджено також перелік категорій працівників, які можуть бути віднесені до учасників бойових дій. Через це Міністерство оборони України нерідко надає статус учасника бойових дій особам, які не брали безпосередньої участі в бойових діях.

Лише за період з 1996-го по 2002 рік було видано 15926 посвідчень учасників бойових дій (хоча у миротворчих операціях брали участь значно менше — 13765 військовослужбовців), в тому числі особам, які не є військовослужбовцями, а також військовослужбовцям-артистам, генералам і офіцерам, які виїжджали у відрядження на 1—2 дні у місця дислокації миротворчих сил.

Комітет вважає, що в період, коли український народ, а також народи країн антигітлерівської коаліції та інших цивілізованих держав готуються до відзначення 60-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною, обмежувати або позбавляти узаконених пільг ветеранів — учасників бойових дій і трудового фронту, які забезпечили цю Перемогу, неприпустимо й аморально.

Виходячи з викладеного, комітет вирішив:

1. Висновки Рахункової палати України про результати перевірки використання державного бюджету в 2002 році на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни взяти до відома.

2. Запропонувати Кабінету Міністрів України прийняти необхідні нормативно-правові акти стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, а також врегулювати перелік категорій військовослужбовців, які можуть бути віднесені до учасників бойових дій за умови їх участі у миротворчих операціях відповідно до чинного законодавства.

3. Рішення надіслати Міністерству праці та соціальної політики України, Міністерству оборони України, Державному комітету України у справах ветеранів — для реагування та інформації комітету про результати розгляду, а також відповідним засобам масової інформації.

Петро ЦИБЕНКО,голова Комітету ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.