Не всі мої друзі подобалися моїм батькам. Але мама і тато ніколи не казали про це. Завжди покладалися на мою самостійність та інтуїцію. Але часто все буває інакше. Батьки вважають своїм обов’язком втрутитися в особисте життя дитини і висловити думку про її друзів.
— Батьки дуже часто намагаються вплинути на вибір друзів, — коментує психолог Віктор КЛЮЄВ. — Інколи їх не влаштовує соціальний стан сім’ї друга, часом — його національність, а ще — «неправильний» світогляд. Однак найбільше поширені ревнощі, побоювання того, що думка товариша важливіша за думки мами чи тата.
— Але ж середовище, в якому перебуває підліток, справді важливе для нього...
— Безперечно. Та ліпше не казати про те, який поганий у нього друг, а спробувати з’ясувати, що подобається дитині в Колі, приміром, чи в Каті. Добре, якщо батьки цікавляться, як їхня дитина провела день, чим займалася і як живуть її друзі. І не треба докоряти, нервово повторюючи: «Я ж тобі казала, що ні до чого хорошого ця дружба не приведе». Якщо дитина посварилася з другом, краще допомогти мудрою порадою.
Гадаю, майже в кожного підлітка була ситуація, коли після конфлікту з батьками він біг до друга. А той, «по доброті душевній», радить йому втекти з дому. Нехай, мовляв, «предки» трохи похвилюються. Така поведінка цілком типова для перехідного віку. Але якщо батьки в добрих стосунках із друзями своєї дитини, то переживати не варто. Адже вони знають, де вона зазвичай буває.
— Однак стурбованість батьків можна зрозуміти, якщо їхня дитина дружить із сином чи донькою алкоголіків або наркоманів.
— Зрозуміти можна. Але не потрібно робити з цього трагедії. Переважно діти, батьки яких пиячать, прагнуть вирватися зі свого середовища. І розуміння з боку сторонніх людей для них буде ще більшою підтримкою. Ми ж бо пам’ятаємо, що діти не відповідають за вчинки батьків.
— А ще ми пам’ятаємо, що друг пізнається в біді. А що, коли він сам у цю біду і втягує?
— Таке теж трапляється. І цілком беззахисна дитина може опинитися в якомусь дворовому угрупованні, де процвітають крадійство, насилля, наркотики і алкоголь. Дитина просто хоче самоствердитися. Але напевне і тут знайдеться крапля батьківської провини. Десь щось не те сказали про його друзів, колись різко щось заборонили чи, ще гірше, принизили в присутності сторонніх. У результаті, як то кажуть, отримуйте те, чого хотіли.
— Чи завжди добре, якщо в дитини є друг, який старший від нього?
— Дивлячись, який друг. Думаю, не варто говорити, чому погано мати такого друга, якщо той раніше був засуджений. Але якщо старший друг — знайомий батьків, то тоді дитина почуватиметься в безпеці. Хоча, можливо, це й не завжди зможе убезпечити від неприємностей. Якщо старший друг, припустімо, курить, то і неповнолітньому підліткові рано чи пізно також захочеться спробувати.
— Може, краще взагалі ні з ким не спілкуватися і триматись осторонь?
— Ні. Все-таки друзі нам у житті потрібні. І дружба — це, мабуть, навіть цінніше і довговічніше почуття, ніж любов.
